10 КРАЩИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

СЬОГОДНІ НАША ГАЗЕТА ПРЕДСТАВЛЯЄ НАЙСУМЛІННІШИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ВОЛИНІ
Сплачувати податки — один з головних конституційних обов’язків. Втім, економічні реалії у нас такі, що для окремих підприємців та й, зрештою, для бізнес-еліт нині залишається дискусійним – почесно чи ні бути сумлінним платником податків? Тим часом в усьому цивілізованому світі такі дискусії неприпустимі у зв’язку з суворими законодавчими вимогами до тих, хто зобов’язаний вносити свою частку до державної скарбниці. В Україні ж ще чимало махінаторів намагаються ухилятися від сплати податків.
Сьогодні „Волинь-нова” вирішила розповісти про тих, хто вчасно і добросовісно платить податки. Їх назвали нам у державній податковій адміністрації в області.
Якими критеріями користувалися при відборі кращих у наповненні державної скарбниці? Обов’язково бралось до уваги, щоб підприємство чи підприємець цього року не зменшили сплату податків, не мали податкового боргу, і при цьому вчасно видають заробітну плату своїм працівникам, а при перевірках не встановлено порушень податкового законодавства. Але одним із основних аргументів усе ж був показник податкової віддачі — арифметичне співвідношення сплачених податків до отриманих доходів.
До слова, більшість з названих підприємств уже вступили до територіального відділення Асоціації платників податків України в області чи мають намір це зробити найближчим часом.

ОТОЖ, 10 КРАЩИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ВОЛИНІ:

СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТОВ "МОДЕРН-ЕКСПО"
(Генеральний директор Петро Пилипюк)

З 1997-ого до 1999 року “Модерн-Експо” – невелика фірма, котра, як і багато інших тоді, займалася імпортом товарів з Польщі та збутом їх в Україні. Був і свій цех, в якому здебільшого складали і компонували на замовлення імпортні меблі для магазинів. У 1999 році на базі фірми було створене спільне українсько-польське підприємство. Відразу ж після цього почалося створення виробничої бази в Луцьку на площах недобудованого заводу “Іскра”. Сьогодні тут працюють цехи із виготовлення корпусних меблів, виробів із металу, деревини, фарбувальна лінія, збиральні й допоміжні дільниці тощо, діє виставковий центр
Продукція спільного підприємства товариства “Модерн-Експо” добре знайома волинянам. Як каже його генеральний директор Петро Пилипюк, у кожному волинському супермаркеті є торговельне обладнання, вироблене тут. Створивши високотехнічне виробництво, “Модерн-Експо” стало провідним виробником торговельного обладнання в Україні, обійшло західних конкурентів. Його колектив довів, що вітчизняний товар може бути і якісним, і привабливим. Усе більше компаній, зацікавлених у наданні неповторного індивідуального вигляду своїм магазинам, офісам, замовляють меблі на “Модерн-Експо”.
— Засновувалося підприємство, як це не банально звучить, для того, щоб заробляти гроші,— каже Петро Павлович Пилипюк. — Це уже потім з’явилися ідеї, як їх заробляти більше, розвивати бізнес далі. Вирішили, що будемо виготовляти меблі для торговельних закладів. На той час уже зрозуміли, що існує потреба в якісному і гарному торговельному обладнанні. Сучасне устаткування, яке встановили, та запроваджені передові технології дали змогу виготовляти саме таке. І нині наша компанія ставить перед собою завдання стати лідером з виробництва торговельного обладнання в Центральній та Східній Європі.
Із часу заснування фірми “Модерн-Експо” завжди демонструвало високий рівень податкової культури, було у списку сумлінних платників податків. Свою позицію щодо цього генеральний директор обгрунтовує так:
— В усьому світі оподаткування не викликає ні особливого оптимізму, ні бажання сплачувати податки. Але всі розуміють, що податки потрібно платити. Адже за ними — добробут держави і народу. З початку своєї діяльності ми ставили завдання створити бізнес чесний і прозорий. І цього наміру не змінюємо. А ось щодо податкового законодавства, то, вважаємо, потрібно внести до нього зміни. Доречно було б повернути практику кінця 90-х років, коли підприємство, яке ввозило імпортне обладнання для виробничих потреб, на митниці не сплачувало податок на додану вартість. Зараз же, таке підприємство, як наше, сплачує його двічі — коли ввозить обладнання і з виготовленої продукції. Через це вимиваються обігові кошти.
Зі вступом до Світової організації торгівлі українські виробники опинилися в умовах надзвичайно жорсткої конкуренції з європейськими. А для них не передбачені, як це, приміром, зроблено в Росії, механізми захисту.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕРБОР-ХОЛДИНГ»
(Генеральний директор – Олег Борбелюк, депутат обласної ради)

Це підприємство впродовж тринадцяти років за багатьма соціально-економічними показниками входить у число кращих не лише Володимир-Волинського району, а й області. Не вперше воно потрапляє в число тих, хто справно сплачує податки. Більш як 800 працівників випускають кілька десятків найменувань сучасних корпусних меблів, які знаходять свого покупця як на теренах нашої держави, так і за кордоном.

– Нами охоплений весь ринок України, — зазначив Олег Борбелюк. — Торік почали відправляти меблі в Швейцарію. Це країна з високим рівнем життя, але її мешканцям сподобалися якість і ціна наших виробів. За останні півроку збільшили експорт своїх товарів у Німеччину, Австрію, Польщу, Чорногорію, Угорщину, Хорватію, Словаччину. Йдуть вони і в країни ближнього зарубіжжя.
У зв’язку з кризою підприємство змушене було дещо скоротити випуск меблів, бо працювати на склад нема сенсу. Однак криза, вважає Олег Борбелюк, стимулює підходити до вирішення усіх питань виваженіше, вдаватися до пошуку нових варіантів співпраці, ринків збуту.
— Зайнявши тринадцять років тому вільну нішу на ринку, ми й нині впевнено почуваємося на ньому, — говорить він. — Деякі підприємства нас копіюють — значить, вважають законодавцями в меблевій галузі. Кажу це не лише про наших вітчизняних меблевиків, а й польських, білоруських.
ТзОВ “Гербор-Холдинг” торік отримало нагороду в столиці як кращий платник податків. Цьогоріч — знов серед кращих. Керівника дивує, що окремі люди не розуміють, що несплата податків — один з найважчих кримінальних злочинів.
— Наскільки податкові вимоги правильні та доцільні — це вже інше питання. Але коли ми живемо в Україні, повинні виконувати вимоги, які нам ставлять, — розмірковує Олег Борбелюк. — У Швеції найвищі податки в Європі. Але я переконався, наскільки вони виправдані, якщо йдеться про соціальну сферу. Там, наприклад, на одного хворого у лікарні виділяється по 3,5 тисячі доларів на день. Це не йде в жодне порівняння з нашою медичною допомогою.
Генеральний директор тішиться, що одне з училищ Володимира-Волинського отримало ліцензію на підготовку фахівців для деревообробної промисловості. Молодь матиме перспективу подальшого трудовлаштування на таких потужних підприємствах, як “Гербор-Холдинг”, “БРВ-Україна”, “Кроноспан-УА”.
Олег Борбелюк має чимало різних грамот та відзнак за сумлінну працю. Але найціннішою нагородою на підприємстві вважають диплом за відповідність якості та ціни, отриманий на контрактному ярмарку в столиці. Навіть члени комісії після перегляду виставки виявили бажання придбати собі герборівські меблі.


ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛУЦЬКИЙ СПИРТОГОРІЛЧАНИЙ КОМБІНАТ»
(Директор — заслужений працівник промисловості Ростислав Іванов)

ДП “Луцький спиртогорілчаний комбінат” має багаторічну історію. У червні 2003 року комбінат очолив Ростислав Іванов. Самовіддана праця колективу щорічно відзначається на різноманітних дегустаційних виставках і конкурсах. Серед найвизначніших нагород — дипломи всеукраїнських виставок “Кращий вітчизняний товар року” та Міжнародної виставки “Зелений тиждень” у Берліні за якість продукції, золота медаль, дипломи переможця та кубок за горілку преміум-класу “Віват” (Атлантида золота, платинова), кубок і диплом переможця Всеукраїнського конкурсу якості продукції “Сто кращих товарів України”.

– Наш комбінат — єдине підприємство спиртогорілчаної галузі України, на якому налагоджено повний виробничий цикл — від заготівлі зерна до виробництва спирту та горілки,— наголосив у розмові директор Ростислав Іванов. — Спирт виробляємо лише з високоякісного зерна. За рік можемо переробити його 8-10 тисяч тонн.
Сьогодні комбінат виробляє 56 видів горілчаних виробів власної розробки, які позиціонуються під відомими в Україні торговими марками “Віват”, “Поліська”, “Полісянка”. Серед широкого асортименту продукції визнання у вітчизняного і закордонного споживача здобули горілка “Поліська особлива”, “Волинська”, “Віче”, настоянка “Полісянка”, а також шість видів горілки торгової марки “Віват”.
Нині, коли ринок перенасичений горілчаними виробами, завоювати споживача можна лише високою якістю. Сприяє цьому запровадження системи управління якістю продукції згідно з вимогами міжнародного стандарту ІSО 9001-2001, нових технологій, оновлення обладнання. Аби підприємство могло успішно конкурувати з приватними заводами, у виробництво інвестували торік більше мільйона гривень.
На комбінаті працює двісті чоловік. Працівники комбінату мають стабільну заробітну плату і немалу — понад дві тисячі гривень на місяць. Якщо декотрі з керівників фірм, організацій шукають шляхи ухилення від податків, зменшують фонд заробітної плати, то на комбінаті він збільшується. Комбінат — один з найбільших платників податків області та серед підприємств концерну “Укрспирт”.
— Є порядок проплати акцизного збору і податку на додану вартість,— каже Ростислав Іванович,— і ми його дотримуємося. За минулий рік сплатили 51,5 мільйона акцизу.
Керівника непокоїть, що з 1 липня зросте акцизний збір, відповідно й подорожчає горілка. Це, вважає, негативно позначиться на галузі. На ринку з’явиться більше фальсифікованих горілчаних напоїв. Пора, вважає директор, удосконалити податкове законодавство.

ВАТ «КОВЕЛЬСЬКЕ ШЛЯХОВО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №63»
(Голова правління Ігор Пець)

Влітку минулого року колектив управління відсвяткував сорокарічний ювілей. На початку своєї діяльності підприємство виконувало роботи з реконструкції та ремонту автомобільних доріг з перехідними типами дорожнього покриття. Нині ж проводить роботи з реконструкції автомагістралей державного значення М-07 (Київ—Ковель—Ягодин) та М-08 (Устилуг—Луцьк—Рівне), виконує капітальний і поточний ремонт регіональних доріг, міських вулиць, здійснює благоустрій. У 2007 році національним органом з сертифікації (система сертифікації УкрСЕПРО) Ковельському ШБУ №63 видано сертифікат, який засвідчує: роботи, що ним виконуються, відповідають вимогам ДСТУ ISO 9001-2001.
– У нашому колективі працює понад 140 кваліфікованих працівників, — розповідає голова правління Ігор Пець. — З минулого року маємо новий асфальтобетонний завод потужністю 160 тонн асфальтобетону на годину. Є у нас сучасна шляхово-будівельна техніка і устаткування. Постійно оновлюємо техніку, вдосконалюємо технології. Це дає змогу забезпечувати високу якість виконаних робіт.
Минулого року Ковельське ШБУ №63 сплатило до бюджетів різних рівнів мільйон 356 тисяч гривень, а за перше півріччя цього року — 518 тисяч гривень.
— Підприємство користується повагою у податківців,— каже головний державний податковий інспектор Ковельської МДПІ Тамара Ігнатюк. – Воно працює, не порушуючи податкового законодавства, без штрафних санкцій, вчасно і в повному обсязі сплачує податки.
За високі здобутки у галузі підприємство отримало від профільного комітету Верховної Ради України та Міністерства транспорту і зв’язку диплом «Лідер транспортного комплексу України-2005». Найкращі працівники за сумлінну роботу відзначались міністерством, службою автомобільних доріг, органами виконавчої влади і місцевого самоврядування. Рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг голова правління ВАТ «Ковельське ШБУ №63» Ігор Пець нагороджений відзнакою Укравтодору «Почесний дорожник».

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВОЛИНЬ-ХОЛДИНГ»
(Генеральний директор Зітцлер Хольгер)

ВАТ “Волинь-Холдинг” зареєстровано у 1994 році, а в 1995 році розпочалося виробництво соусів і приправ під торговою маркою “Торчин-продукт”. У грудні 2003 року торгову марку “Торчин-продукт” придбала всесвітньо відома швейцарська фірма “Нестле”. Нині “Волинь-Холдингу” належить більш як половина українського ринку майонезу і 70 відсотків — кетчупу. Кетчуп, майонез, соус, гірчиця, приправи — незмінні переможці міжнародного конкурсу “Вибір року”. З 2004 року підприємство щорічно стає переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг).

Продукція підприємства добре відома на волинському ринку і за кордоном — у Росії, Молдові, Білорусі, Німеччині, Іспанії, Придністров’ї. Незважаючи на нинішню складну економічну ситуацію, компанія “Нестле” не зменшила виробництва, постійно впроваджує нові технології і розширює асортимент продукції. Такі успіхи, а також те, що завод у Торчині, який випускає сто тисяч тонн продукції на рік, уже досяг своєї проектної потужності, стало вирішальним у виборі компанією місця для будівництва в Україні нового заводу з виробництва харчових продуктів. Його спорудження розпочато у грудні 2007 року у селі Смолигів, що неподалік Торчина. Дистрибуційний центр заплановано ввести в експлуатацію в цьому році. Це дасть змогу оптимізувати логістичні процеси, прискорити доставку продукції.
У чому секрет успіху “Волинь-Холдингу”? На підприємстві кажуть: в людях, у роботі команди (нині тут працює 1 100 чоловік), у раціональному використанні інвестицій та прибутків, створенні дистриб’юторської мережі, яка охопила всю територію України, і, звісно, у вдалій маркетинговій політиці. Тут постійно спрямовують кошти для придбання нового обладнання. Це дає змогу досягати високої якості продукції.
— На підприємстві, — каже начальник управління економіки Луцької райдержадміністрації Любов Шпеть, —зуміли навіть у нинішній скрутній ситуації зберегти колектив. Із введенням в дію першої черги заводу харчових продуктів у Смолигові з’являться нові робочі місця для мешканців Торчина і навколишніх сіл. Ще один плюс — завод у Смолигові використовуватиме сільськогосподарську продукцію, вирощену нашими фермерами, селянами.
— “Нестле Україна” та ВАТ “Волинь-Холдинг”,— зазначає головний бухгалтер ВАТ “Волинь-Холдинг” Ніна Мирончик,— перерахували торік до державної казни відповідно 166 мільйонів гривень та 15 мільйонів 400 тисяч гривень. Разом з тим ми постійно спонсоруємо культурні акції, дитячі будинки, активно співпрацюємо з місцевими органами влади.

ПІДПРИЄМЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ШЕВЧУК

Він — економіст і маркетолог за фахом. Підприємницькою діяльністю займається з 2004 року. Спеціалізується на оптово-роздрібній торгівлі промисловими товарами. Поставляє у торгову мережу Волині та інших регіонів України дитячий одяг, взуття відомих європейських фірм.
Підприємець – постійний учасник і призер міжнародних виставок “Бебі-експо”, що проходять у Києві, у рамках яких відбувається демонстрація колекцій одягу. У 2008 році відзначений як кращий підприємець року грамотою голови Володимир-Волинської міської ради.

Сьогодні молоді мами можуть без проблем придбати будь-яку дитячу річ. А от бабусі тих же дітлахів пам’ятають часи, коли в умовах тотального дефіциту це було нелегко. Але часи змінилися – і завдяки таким українським підприємцям, як Олександр Шевчук, гарний дитячий одяг тішить і малечу, і її батьків. Як офіційний представник торгових марок “Coccodrillo”, “Mariguita”, “Hac”, підприємець пропонує колекційний європейський одяг та взуття для дітей і підлітків від народження до повноліття.
— Гарно одягати дітей – ефективний бізнес? – запитуємо у підприємця.
— Якщо я до держбюджету сплачую майже мільйон гривень податку на додану вартість, то це, очевидно, ефективно. Торік, скажімо, сплатив ще 700 тисяч гривень податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю. До речі, 23 моїх працівники торік мали середню зарплату в межах трьох тисяч гривень.
З податковою службою в Олександра Аполлонійовича партнерські стосунки. Проте, каже він, прикро, що податківці при перевірках застосовують фіскальний підхід, визнаючи доходи і практично ігноруючи витрати. На його думку, поки існує податок на додану вартість, чесні підприємці довго чекатимуть повернення з бюджету коштів. Адже процедура підтвердження до відшкодування податку на додану вартість — то справа не одного місяця.
— Окрім підприємницької діяльності, я ще й керівник ТзОВ “Тигрес-люкс”, яке координує будівництво комплексу будівель і споруд виробничо-складського та адміністративного призначення корпорації “Тигрес”, — розповідає Олександр Шевчук. – Ми й досі не отримали задекларованої до відшкодування частини податку на додану вартість. Через це й мусили припинити будівельні роботи. Вважаю, що влада і бізнес повинні бути партнерами.

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЛУЦЬКСАНТЕХМОНТАЖ» №536
(Голова правління Віктор ЧОРНУХА)

До складу підприємства входять 12 дільниць, 7 з яких виконують загальнобудівельні та спеціальні монтажні роботи на об’єктах області і за її межами, монтажно-заготівельний завод, на якому виготовляють вентиляційні короби, нестандартне обладнання, металоконструкції, трубні вузли і заготовки. Професійний колектив, а це майже 1200 будівельників різного профілю, виконує всі види будівельних робіт від земельних до сучасного оздоблення. Підприємство - неодноразовий переможець всеукраїнської акції “Сто сумлінних платників податків України”.

Останнім часом чимало говориться про необхідність зводити соціальне житло для малозабезпечених громадян. Але далі слів справа не йде. Причина — відсутність коштів.
— Щоб соціальне житло з’явилося, має бути державна підтримка будівельної галузі, — розмірковує Віктор Григорович. – В умовах економічної кризи будівельникам, як ніколи, потрібне державне замовлення. На жаль, сьогодні сподіватися на нього не доводиться. Немає замовлень і від органів місцевого самоврядування. Але ми все-таки займаємося більш як десять років спорудженням об’єктів соціального призначення і житла в обласному центрі. Зведені нові будинки — це не лише радість новоселів, а й вчасно виплачена заробітна плата і значні суми надходжень до бюджету.
Впродовж багатьох років “Луцьксантехмонтаж” №536 дотримується принципів партнерства у стосунках з інвесторами, без яких будувати неможливо.
— Ми враховуємо всі вимоги замовників, проектних організацій, — каже Віктор Чорнуха. – На партнерських засадах будуємо й стосунки з контролюючими органами. Тому можу впевнено сказати, що добровільна і своєчасна сплата податків – традиція для нашого підприємства. Внесок підприємства у наповнення бюджетів усіх рівнів визнають і влада, і податківці.
Економічна криза, звісно, позначилася на гаманцях волинян – зменшилися їх доходи, змушені скоротити обсяги будівництва житла й будівельники. Але оскільки будівельна галузь стратегічна і для Волині, і для держави в цілому, то голова правління відкритого акціонерного товариства впевнений, що після кризи обов’язково буде будівельний бум. Тож у його планах – будівництво сучасного житлового комплексу на вулиці Стрілецькій в обласному центрі.
— Ми завжди дотримуємося договірних зобов’язань, гарантуємо якість виконаних робіт. Хотілося б, щоб і держава брала на себе певні зобов’язання у розвитку будівельної галузі. Тоді не буде проблем зі сплатою податків та створенням робочих місць, — зазначає керівник підприємства.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВАШ ВИБІР ТЕХНО»
(Директор — Юрій Петрощук, виконавчий директор — Андрій Харлампович)

Це підприємство із стовідсотковими іноземними інвестиціями, створене у 2005 році. Його засновниками стали громадяни Республіки Білорусь Юрій Петрощук та Андрій Харлампович. Чотири роки тому вони взяли в оренду на сім років склад ВАТ “Родючість” і налагодили випуск металопластикових вікон і дверей. Спершу їхня продукція експортувалася в Білорусь. Згодом її почали спрямовувати на внутрішній ринок, зокрема, споживачам Ратного і району. А вже торік підприємство відкрило свої представництва у Камінь-Каширському і Любомльському районах.

На фірмі працює 95 робітників. Люди своєчасно отримують зарплату. Засновники підприємства попри труднощі, пов’язані зі світовою фінансовою кризою, поставили собі за мету в цьому році збільшити обсяги виробництва продукції вдвічі. Мають намір відкрити нову лінію з виробництва офісних дерев’яних дверей. Це дало б можливість створити ще сто додаткових робочих місць. Однак є проблеми, від вирішення яких залежить доля підприємства. Андрій Харлампович каже, що сумлінно виконує свої обов’язки перед державою, і держава повинна це цінувати. Але сьогодні підприємству сповна не відшкодовано податку на додану вартість. Втім, виконавчий директор сподівається, що керівники області, прем’єр-міністр України, до яких засновники товариства звернулися з листом, допоможуть вирішити проблему.
Ведучи мову про сплату податків, Андрій Харлампович заявив, що він діє за принципом: вчасно платиш податки — краще спиш. Бо ж, як відомо, за несвоєчасну сплату застосовуються штрафні санкції чи методи примусового стягнення. До того ж, на його думку, кошти, сплачені у вигляді податку, — це інвестиції в сьогоднішнє життя. Директор проти виплати зарплати у конвертах. Каже, що це позбавляє працівників належного захисту у випадку непрацездатності, прирікає на мізерну пенсію в майбутньому.
Начальник Ратнівської міжрайонної податкової інспекції Валерій Мержвинський у розмові відзначив, що товариство “Ваш вибір техно” працює стабільно, не має боргів до бюджету і є кращим на Ратнівщині платником податку на прибуток. За минулий рік це невелике підприємство виробило рекордну кількість металопластикових вікон і дверей — 26 тисяч штук. Це найвищий показник серед виробників аналогічної продукції в області. Валовий дохід фірми — понад 20 мільйонів гривень. Підприємство торік сплатило податку на прибуток до зведеного бюджету району 906,2 тисячі гривень, у тому числі до державного бюджету — 700 тисяч гривень. Це становить 11,23 відсотка всіх надходжень до районного бюджету. Його податкове навантаження найвище на Волині — 4,24 відсотка.

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НОВОВОЛИНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД»
(Директор Іраїда Кочулап)

ВАТ “Нововолинський хлібозавод” уже майже тридцять років очолює Іраїда Кочулап, нагороджена двома орденами Трудового Червоного Прапора. До його складу входять хлібобулочний і кондитерський цехи, де випускається близько тридцяти найменувань хліба і п’ятнадцять — кондитерських виробів. Нововолинські хлібопекарі завжди були серед лідерів у своїй галузі

Торік підприємство сплатило податку на додану вартість мільйон 236 тисяч гривень. У Пенсійний фонд перерахувало мільйон 318 тисяч гривень. Іраїда Олексіївна Кочулап стверджує:
— Вважаю, податки у нас надто великі, та задоволена з того, що виконуємо свої зобов’язання. Не можна забувати, що податки — це зарплата нашим вчителям, лікарям, представникам інших сфер, пенсія для наших людей, котрі важко працювали все життя.
Іраїда Олексіївна розуміє нарікання людей на те, що нарахована зарплата і “чиста” дуже відрізняються. Посилюється невдоволення тим, що нема прозорості в механізмі використання цих грошей. І директор, і головний бухгалтер Галина Колюшинська до найбільших мінусів податкової системи відносять те, що дуже часто змінюються закони, а найменший огріх у звітності дорого обходиться підприємству - штрафні санкції досить великі. Коли з Іраїдою Олексіївною заговорили про кризу, вона висловилась так:
— Звичайно, ми її добре відчуваємо. Збільшилася дебіторська заборгованість. Від нас партнери вимагають передоплату, а ми за реалізовану продукцію часом мусимо буквально випрошувати гроші. Але рук не опускаємо.
Раніше з конвеєра заводу сходило значно більше продукції. В останні роки у хлібозаводу з’явилося чимало конкурентів, зменшилася реалізація. Щоб здешевити собівартість продукції, збільшили її асортимент, весь транспорт взяли під свою опіку. Аби якнайповніше задовольнити попит, розширили асортимент виробів, зробили ставку на розвиток кондитерського виробництва. До речі, хлібопекарі не застосовують жодних хімічних розпушувачів, штучних добавок, барвників, що забезпечує високу смакову і поживну якість.
Нововолинський хліб цінують не лише у Волинській області, а й у сусідній Львівській — підприємство обслуговує до 200 торгових точок. На заводі трудиться близько 220 чоловік. У складний період фінансової кризи на заводі не скоротили жодної людини.

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МАНЕВИЦЬКИЙ ЛІСГОСП»
(Директор — Зіновій Колісник, депутат районної ради)

Господарство розташоване на території Маневицького, Любешівського, Камінь-Каширського районів. Загальна площа земель лісового фонду становить 52 598 гектарів. На території лісгоспу функціонує дев’ять лісництв.

Основне завдання лісової галузі, зазначається в концепції реформування та розвитку лісової галузі — збільшення лісистості. На Волині цей показник досить високий — понад тридцять відсотків, але оптимального ще не досягає. Тому в області активно йде заліснення малопродуктивних земель. Цієї весни, скажімо, лісництва Маневицького держлісгоспу засадили лісовими культурами 190 гектарів своїх земель і 20 гектарів земель колишніх колгоспів, малопридатних для вирощування сільськогосподарських культур.
Лісгосп займається і переробкою деревини — виготовляє палети, заготовки для європіддонів. На його центральній садибі функціонує переробний цех. Є тут і консервний цех — найпотужніший із діючих консервних цехів обласного управління лісового і мисливського господарства. Його продукцію знають не лише на Волині, а й за її межами. Виготовляється вона із цінної дикорослої сировини, без будь-яких домішок, хімічних підсолоджувачів, консервантів, штучних барвників і ароматизаторів. Відправляють за кордон мариновані гриби, варення із журавлини, чорниці, березовий сік. З початку року цех виготовив 532 тисячі умовних банок березового соку з лимоном, чорницею, чорноплідною горобиною на 417,7 тисячі гривень. До кінця року планує випустити на один мільйон гривень продукції.
Держлісгосп уже не перший рік працює прибутково. Торік, скажімо, реалізував продукції і надав послуг на 23 мільйони 668 тисяч гривень. Це становить 112 відсотків до рівня 2007 року. 37,4 відсотка загального обсягу реалізації продукції пішло на експорт. Підприємство отримало 7 мільйонів 370 тисяч гривень прибутків. Люди, які працюють тут, дорожать своєю роботою. Зарплата виплачується на підприємстві стабільно. У 2008 році вона навіть збільшилася. Звісно, фінансова ситуація на підприємстві нині складніша, ніж торік.
— Попит на продукцію менший, ціни нижчі, реалізація зменшилась,— розповідає бухгалтер Світлана Калюх. — Особливо подешевшали палети. Тож керівництву доводиться шукати нові ринки збуту продукції.
Фінансова криза змусила вдатися до оптимізації виробництва, зменшити кількість працюючих. У лісгоспі зараз трудиться 169 чоловік. Невеличкий колектив забезпечує сплату усіх податків і зборів до бюджету. У 2008 році вони зросли — держлісгосп сплатив до бюджету 2 890 тисяч гривень, а вже цього року — більш як 750 тисяч гривень.