Якщо  на зло відповідаємо злом – ми не перемагаємо його, а примножуємо

Про яку свободу і яке рабство говорить нам у своєму посланні святий апостол Павло? Очевидно, що він закликає до свободи духовної, вільної від діяльності зла й гріха у нашому житті. Ярмо рабства – це наше свідоме підкорення гріха. Саме у звільненні від цього «ярма» і полягає сенс християнського розуміння свободи. Це – свобода духу, свобода вибору, добровільне й усвідомлене обрання сторони добра.

Як же досягти цієї духовної свободи в непростих земних умовах життя? Свобода утверджується в добрі через боротьбу зі злом. В цьому світі зло існує поруч з добром: у тому, що нас оточує, та й всередині самої людини, діючи в душі і тілі. Зло спокушає, зваблює. Спокуса робить явним те, що приховане у нашому серці. І вже від самої людини, від її добровільного вибору, залежить, що переможе в ній: добро чи зло.

Якщо на зло відповідаємо злом – ми не перемагаємо його, а примножуємо, добровільно стаючи рабами гріха. Якщо ж на зло відповідаємо добром, то ми чинимо так, як заповідав нам наш Спаситель, – з любові до ближнього, а значить, і до… Бога. Але нині, під час жорстокої війни проти нашого народу, як посеред, здавалося б, суцільного зла обирати добро?

Ворог прийшов із мечем на нашу землю, щоб її загарбати, зруйнувати наш дім, вбити мирних мешканців. Це – очевидне зло. Як ми можемо відповісти на це зло? Спробувати з ним домовитися, підкоритися, діяти так само, як і воно, понести війну далі, в інші мирні краї?.. Ні. Наш народ чинить спротив злу. Він захищається, боронить своє, рідне, дароване йому Господом, викриває й відкидає неправду. Ми – на боці добра.

А скільки добра й милосердя ми бачимо в допомозі потерпілим, воїнам, постраждалим, вимушеним переселенцям! Наші воїни і рятувальники цінують кожне життя, допомагаючи навіть тваринам. Скільки доброї сили в згуртованості українців, у взаємопідтримці! Ми на руїнах зводимо житло, будуємо прихистки, храми. Ми вміємо співчувати, наші серця не скам’яніли до чужого горя, ми здатні до пожертви. І це кардинально відрізняє нас від нашого ворога, від зла: силу для боротьби ми черпаємо не в руйнівній природі ненависті, а в любові до наших рідних, до нашого краю, наших надбань, історії, традицій, до майбутніх поколінь, яким бажаємо передати мирну і вільну країну. В цьому наша сила, так ми добром і любов’ю перемагаємо зло.

І тому ми обов’язково переможемо! Ми не здалися, не підкорилися злу, а боремося з ним. Ми – на боці правди і добра, а тому з нами – Бог. «Отже, стiйте у свободi, яку дарував нам Христос, i не пiдпадайте знову пiд ярмо рабства» (Гал. 5:1). Слава Ісусу Христу! 

Митрополит ЕПІФАНІЙ, глава Православної церкви України.