Людина і суспільство 11.11.2024, 14:16

Досвідчений медик з Волині розповів про службу на фронті та що найважливіше у лікарській справі

Старший лікар з медицини невідкладних станів КП «ВОЦЕМДМК» Аркадій Шостак все своє професійне життя присвятив медицині

А після початку повномасштабної російської агресії був призваний до лав ЗСУ.

Про це розповідають у Волинському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Доброзичливий, людяний, принциповий, із загостреним відчуттям справедливості. У інтерв’ю Аркадій Іванович розповідає про свій життєвий шлях та яким має бути хороший медик:

«Родом я з села Скірче колишнього Горохівського району. Після закінчення школи у 1979 році я поступив у Луцьке медичне училище і здобув спеціальність фельдшер. Потім два роки відслужив в армії, де займав посаду санітарного інструктора. Далі було шість років навчання у Київському медичному інституті імені Богомольця і два роки інтернатури. Ще під час навчання у вузі працював у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». У 1994 році повернувся на Волинь і почав працювати дільничним лікарем-терапевтом Шклінської амбулаторії Луцького району. Амбулаторія обслуговувала десять сіл в радіусі до 17 км і понад 3500 людей. З одного боку, це була хороша практика, а з іншого – чимале навантаження для молодого медика. Через десять років, у 2004-му, перейшов на роботу до Луцької станції швидкої медичної допомоги лікарем реанімаційної бригади. А перед війною перевівся на посаду старшого лікаря Центральної оперативної диспетчерської, де й працюю донині»

Аркадій Іванович працює на «швидкій» вже двадцять років. Повномасштабна російська агресія вплинула на життя кожного українця. І так сталося, що лікарю довелося змінити рідний автомобіль «швидкої» на армійський побут.

«У Київському медичному інституті в мене була військова кафедра, – продовжує розповідь Аркадій Шостак. – Я закінчив вуз зі званням лейтенанта медичної служби. Згодом отримав звання капітана. У вересні 2021 року, коли міжнародна обстановка навколо України ставала все більш напруженою, брав участь у чергових навчаннях на посаді начальника медичної служби бригади. Після нападу росії на Україну, почали активно формуватися нові військові частини. І вже 6 березня 2022 року мене призвали до лав ЗСУ на посаду начальника медичної служби 68-ої бригади. Командиром бригади тоді був полковник Юрій Беляков. Він спитав мене: «Потягнеш»? Я відповів: «Спробую». Так і розпочалася моя служба. Звісно, раніше я проходив військову службу в інституті. Але це небо і земля, якщо порівняти її з реальною армією».

Після розгортання їх перевели під Вугледар на Донеччині. «Мені довелося формувати медичну роту та медичні пункти батальйонів. – каже медик. – Чисельність бригади тоді становила понад 3000 особового складу. Найважче доводилося під час переїздів. Потрібно було шукати нове приміщення. Хочу відзначити, що у перші місяці війни по-особливому відчувався дух побратимства, згуртованість, відповідальність. Ці риси, напевно, стали фундаментом для успіхів ЗСУ на початковому етапі російсько-української війни».

У квітні 2022 року військового лікаря поранило касетним снарядом.

«Це було у селі Богоявленка Донецької області. Був обстріл. Я вибіг подивитися, що там з хлопцями і отримав осколок. Після лікування повернувся у бригаду. А згодом мене перевели у резервну роту. У січні 2023 року отримав посаду командира медичної роти 33-ої бригади. У травні ця військова частина була передислокована на Запорізький напрямок під Роботино і брала участь у контрнаступі. Це були важкі і кровопролитні бої. Під час евакуації морських піхотинців у липні 2023 року від снаряду, який вибухнув поряд, отримав контузію та розрив барабанної перетинки. Потім були госпітальні будні і нове повернення на фронт. Останні місяці служби довелося провести на Донеччині – під Авдіївкою та Мар’янкою. Службу завершив на тих теренах, де й починав – поблизу Курахового. У квітні мені виповнилося 60 років, і я був звільнений з лав ЗСУ».

Медик розповідає, як доводилося брати участь в евакуації поранених:

«Зокрема, під Роботино. Наша евакуаційна бригада користувалася американськими гусеничними бронетранспортерами M113. Ми позмінно евакуювали поранених солдат з поля бою на пункт, який був розташований у бліндажі. Робили перев’язки, перевіряли турнікети, знеболювали. Повідомляли медичну роту, яка надсилала до нас свій санітарний транспорт і забирала поранених. Найгірші поранення були у ранковий час. Тому що евакуація вдень була неможлива через дрони і постійні обстріли. Тобто, вивозити 300-их можна було тільки в нічну пору доби. А бронетранспортери рухалися дуже шумно і їх можна було чути здалека. Тому потім все частіше використовували легкові машини.

Тоді найважче емоційно було, коли посилаєш своїх підлеглих на евакуацію. Хотілося їхати самому, але не дозволяла посада. Кожна хвилина очікування була сповнена тривоги. Бувало різне. Одного разу хлопці заблукали і повернулися аж за 6 годин. А в час їх відсутності було чутно звуки обстрілів. І ти не знаєш, що з ними. Такі чекання у стані невідомості – найважчі».

Постійною була підтримка від колективу КП «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Вони передали автомобіль для медиків, перераховували кошти на ремонт автомобілів медичного пункту батальйону. Директор КП «ВОЦЕМДМК» Володимир Зіновійович Шмаль завжди був на зв’язку, часто телефонував, запитував як справи і що потрібно. Лікарі та фельдшери на шляхах війни завжди підтримують своїх колег.

У Аркадія Шостака – активна громадянська позиція: «Хотілося більше зробити для односельчан, для громади, – зізенається чоловік. – Я обирався депутатом Горохівської районної ради чотирьох скликань. Працював у профільній комісії з охорони здоров’я. За моєї каденції вдалося капітально відремонтувати школу та медичний пункт у рідному селі Бережанка».

А щоб бути хорошим медиком, каже Аркадій Іванович, треба ставити себе на місце хворого. Намагатись відноситися до пацієнта так, якби хотів, щоб відносилися до тебе. Також дуже важливо бути людяними, уважними. І звісно, бути професіоналами, тому що однією молитвою не вилікуєш.