«А, де троє – перші ягоди журби…». Історія на вечір

...Колись прочитала: «Щасливий той, хто народився восени. Він уміє кохати». 

«Це – про нас зі Славком», – подумала. Бо обоє – Христина і Славко – народжені цієї пори року, і перше їхнє побачення – осіннє. І заміж вона хотіла вийти восени. У магазинах подумки приміряла на себе весільні сукні й… щастя заміжньої жінки.

Молодша сестра, Наталка, потай заздрила старшій: закохала у себе найвродливішого хлопця з їхнього містечка. А чим Христина ліпша від неї? Добре серце має, всіх шкодує, всім хоче допомогти. І що з того? Ось вона, Наталка, містечковий конкурс краси виграла. Парубки буквально в’язи скручують, коли йде вулицею. І тільки одному байдужа її врода – Славкові. І не старша сестра, а вона – татова й мамина улюблениця.

Наталка не раз напрошувалася піти разом із сестрою та її коханим на каву, концерт або просто прогулятися містечком. Трималася гонорово й виклично. Усі повинні бачити й розуміти: цей хлопець личить саме їй.

– Пильнуй, Христино, свого Славка, – застерігала подруга Віка. – Твоя сестричка-вертихвістка око на нього поклала.  

– Наталка – не подарунок, але таке й на думку не спало б. Мама бачить її заміжньою за олігархом місцевого «розливу», як мінімум.

…Молоді були неймовірно гарні, немов із картини. Але гості дивилися не на них – на Христю. Перешіптувалися.

…Того літа відпустку Христина змушена була провести в селі. Бабуся зламала ногу, і на сімейній раді вирішили: спершу поїде доглядати стареньку старша внучка, а потім – хтось інший.

– Ми збиралися заяву подавати зі Славком. Може, хай Наталя зараз поїде в село, а я пізніше її зміню.

– Ще встигнете із заявою, – заперечила матір. – Візьмеш додаткову відпустку власним коштом. Якщо треба, в бібліотеці домовлюся. А Наталці треба відпочити. Щойно сесія в дитини закінчилася.

Бабуся – татова мама, – жила в іншому кінці області. Христя збиралася нехотя. На душі чомусь було неспокійно.

…У перші дні Славко телефонував кілька разів на день. Потім почав посилатися на зайнятість. Віка ж розповідала, що бачила Наталку зі Славком у кав’ярні, в парку. А мама «продовжувала» Христинину відпустку.

Ніхто з домашніх до села так і не приїхав. Домовилися: надалі доглядатиме стареньку сусідка, за оплату.

…Христя повернулася після полудня. Батьки – на роботі. Наталки вдома також не було. З подивом помітила на своєму ліжку крихітні дитячі речі.

Невдовзі прийшли мама з Наталкою. 

– У когось із нашої родини – поповнення? – запитала.  

– Поки що ні, але… – мовила мама, опустивши очі. – Розумієш… Тут така справа…

– Та кажіть вже, як є, – перебила Наталка. – У нас зі Славком буде дитина. Поки тебе не було майже два місяці, ми… покохали одне одного. З весіллям вирішили не баритися. Потім живота буде видно. А я собі таку сукню вибрала! Супер! І, до речі, в невістки не збираюся. Славко прийде жити до нас. Але ти, сестричко, оминай мого чоловіка десятою дорогою. Зрештою, наш будинок має два виходи. Доведеться тобі перебратися в іншу кімнату. Ти ж не проти щастя для молодшої сестри?

Рішення прийшло миттєво:

– Я повертаюся до бабусі.

– А робота? – запитала мама.

– Щось знайду. Від села до райцентру – менше кілометра. Добиратися неважко. Основне, нічиєму щастю не буду заважати.  

– Хоча б на весілля приїдь. Бо що люди подумають?

– Вони вже все, що мали, подумали.

…Бабуся вмовила, аби внучка таки поїхала на «забаву». Христя ж не знала, як пережити ці дні.

– Я тебе попереджала, що та вертихвістка в прямому сенсі нерівно дихала до Славка, – мовила при зустрічі Віка. – Ти б перед оказією щось заспокійливе випила. Маю валер’янку болгарську. Слухай, а Наталка – точно вагітна? Може, дурить. Вона може.

– Вагітна.

– Славка бачила? Що він каже? Як же так вийшло?

– Не бачила й не хочу. І якби не весілля… А як вийшло?.. Це вже немає значення.  

– Ну й мелодрама у вас, наче в мексиканських серіалах.

…Молоді були неймовірно гарні, немов із картини. Але гості дивилися не на них – на Христю. Перешіптувалися. А вона шкодувала, що не взяла у Віки болгарської валер’янки. Може, справді легше стало б… 

…В одній із телефонних розмов мама сказала, що Наталка зі Славком очікують сина. Хресною буде Наталчина подруга-одногрупниця, а хресним – двоюрідний брат Славка.

…Пологи в Наталки почалися передчасно. Маля народилося кволим. Потрібен був особливий догляд. 

…Після весілля Наталка з сестрою не спілкувалася. Христина кілька разів набирала номер її телефону, але ніхто не відповів… 

І ось – нарешті дзвінок від сестри. Звинувачувала лікарів і весь світ у своїх негараздах. Нарікала на чоловіка, що приділяє їй мало уваги, затримується на роботі, не цінить її вроди. З дитиною вона майже завжди – сама. 

– Як бачиш, Славко – невелика для тебе втрата,  – мовила Наталка. – До речі, як твоє особисте? Маєш хлопця?

Христя не хотіла зізнаватися, що до неї залицяється син місцевого фермера. Щоб не наврочити: бо хтозна, чи сестра не виявить бажання з ним познайомитися, а заодно й… закохати в себе.     

Ольга ЧОРНА.