Тепер про цей безлад на березі нагадують лише світлини.
На Волині із сільського ставка підводами вивозили… сміття! (Фото, відео)
А сьогодні водойма у селі Підбереззя на Горохівщині, яка вже ставала схожою на очеретяне болото, що загниває, завдяки активістові Юрію Нижнику і його однодумцям перетворюється не лише на гарне місце для риболовлі, а й на затишний простір для відпочинку з сім’ями чи друзями. У планах цього орендаря – облаштувати на ставку 12 відпочинкових зон, у кожній з яких передбачено бесідку, мангал, дитячу гойдалку і пірс. Тут уже встановили електроопори з ліхтарями і навіть підключили Інтернет
«Хочеться, щоб у рідному селі все було хороше…»
Підприємець Юрій Нижник уже давненько живе в Луцьку, має в обласному центрі свій бізнес, пов’язаний з автомобільною справою. Але найгарніші свої спогади, сьогодення і майбутнє цей молодий чоловік думками та мріями пов’язує із рідною Горохівщиною. Родом він із села Підбереззя. Тут свого найріднішого завше чекають-виглядають мама – вчителька сільської гімназії Клавдія Софронівна, та бабуся – Катерина Олексіївна, якій, до слова, – 94 роки.
Батьківщина дружини пана Юрія – Оксани Нижник (артистки Волинського академічного обласного театру ляльок) – сусіднє із Підбереззям село Охлопів. Тож слово «вдома» для неї теж асоціюється з мальовничими сільськими околицями. Молоді Нижники серед односельців завжди почуваються своїми, а Юрій не обминає нагоди дякувати своїй батьківщині хорошими справами. Чергову з них розпочав у 2021 році, наважившись узяти в оренду сільський ставок площею 2,6 га.
«Хочеться, щоб у рідному селі все було хороше», – відповідає чоловік на мої запитання про те, з яких міркувань ще до війни фінансово допомагав облаштовувати в приміщенні Підберезівської сільської ради спортивний зал із сучасними тренажерами, біговою доріжкою та іншим інвентарем, дитячі майданчики в Підбереззі та Квасові, та що спонукало його нещодавно перейнятися купівлею нової форми для футболістів, встановленням на сільському стадіоні лавок для вболівальників та боксів для гравців.
– Навіть, якщо в селі є тільки 10 малят, вони повинні бавитися на гойдалках і в пісочницях. Юні – тренуватися на своєму сільському стадіоні, а дорослі – мати гарне місце для дозвілля, – міркує підприємець і член виконкому Горохівської міської ради.
Підберезівський ставок, який Юрій Нижник узяв в оренду два роки тому (виграв відповідний тендер. – Ред.), вже мало-помалу ставав схожим на очеретяне болото, що загниває. Хтось із недалекоглядних односельців задля своїх «хазяйських» потреб знищив дамбу, безсовісні рибалки завзято й без міри тягнули рибу сітками, а заїжджі браконьєри вибивали із водного плеса все живе, ще й хизуючись тим уловом та електровудками.
Вступивши у права господаря-орендаря, пан Юрій другого дня власноруч вийняв із води чийсь невід і показово спалив його, а потому, закотивши рукави, разом із друзями взявся за найбруднішу роботу: тоді чоловіки назбирали на човнах зі ставка та бережків чотири підводи самих лише пляшок, не кажучи вже про інше сміття.
Назбирали на човнах зі ставка та бережків чотири підводи самих лише пляшок, не кажучи вже про інше сміття.
Зроблене додавало бажання впорядкувати рідне мальовниче місце по-хазяйському – до взірцевого вигляду. Тож невдовзі замість потрощеної з’явилася нова міцна дамба, навкруг води – електроопори з ліхтарями та камерами відеоспостереження, а у воді – мальки коропа, товстолоба, карася...
Вступивши в право господаря-орендаря, пан Юрій другого дня власноруч вийняв із води чийсь невід і показово спалив його.
А ще пан Юрій змалку наслухався розповідей довгожителів про те, що колись у ставку було багато раків та в’юнів, то й сам спробував розвести їх. Схоже, приживаються вони в тутешній водиці…
«Ця водойма – не для заготівлі риби, а – для гарного відпочинку»
– Догляд за ставком забирає набагато більше часу, зусиль і грошей, ніж уявлялося, а в усіх тих справах дуже добре знається мій друг і партнер Олег Мазурок із Городища. Звісно, з ним ми вже реалізували б задумане, якби не війна. Щомісяця допомагаю друзям із фронту автомобільними шинами – тим, чим можу підсобити реально, й звісно – коштами, – підприємець досить скромно говорить про своє волонтерство, бо «так повинно бути, й про це хлопці самі розказують у мережі Facebook».
Поки що на дизайнерському плані, навколо водойми в центрі села дуже гарно виглядають 12 відпочинкових зон. У кожній передбачено бесідку, мангал, дитячу гойдалку і пірс. До речі, на ставку вже є… Інтернет.
А 0,70 га берега, які підприємцю довелося брати в оренду додатково, охоче обкошують спеціально придбаною технікою місцеві жителі. Навколо водойми для краси ростиме живопліт, якого потрібно аж 4500 кущів. Місяць тому 500 із них уже висадили разом із сотнею сосонок і стількома ж берізками.
Мрія пана Юрія – щоб плесо кишіло рибою, аби дітвора не нудилася над вудками, а була в захваті від кльову. Натхненник цього воістину казкового задуму – чотирирічний Юрасик, син господаря.
Кілька тижнів тому його сім’я не просто гуляла моріжком, а запускала у воду нову чималу партію риби. Юрчик першим повагом випустив декілька мальків!
Наразі, щоб прогодувати те рибне «царство», протягом року потрібно 18 тонн корму. З поваги до земляка та його планів зберегти підберезівський ставок як окрасу села, потрібним харчем (зерновими відходами) допомагають друзі-хлібороби: односельці – Віталій Нечипорук і Олександр Дорощук, та Олександр Степанюк – із Лемешева.
– Просимо людей, аби не шкодили, не дивилися на ставок, як на місце для заготівлі риби, а – на затишний простір для відпочинку з сім’ями, родинами, друзями, – вірить орендар у розуміння, культуру, гідність земляків. А ще адресує щиру вдячність за мудру співпрацю, вболівання про рідне село та громаду Горохівському міському голові Вікторові Годику та старості Підберезівського старостинського округу Вікторові Коритку.
P.S. А велика риболовля на невпізнанно гарному ставку в селі Підбереззя таки вже була! Цьогоріч, останнього вересневого дня, сюди вперше приїхали з міст Горохова, Луцька, Нововолинська, а також – із селища Мар’янівка, учасники міського турніру з риболовного спорту (ловля риби поплавковою вудкою) «Срібний карась» серед осіб з інвалідністю. Цей захід ініціювала президентка благодійної місії «Сонце любові» Ольга Дубінська, а підтримали – Віктор Годик і колектив управління освіти, культури, молоді, спорту, соціального захисту та охорони здоров’я Горохівської міської ради. Та, звісно ж, гостинний орендар Юрій Нижник.
– А чому б і ні? Заїзд для людей в інвалідних візках у нас – хороший, рівненький. Риби є вдосталь, юшку варити вміємо і завжди раді пригостити нею всіх хороших людей. Тому це дійство може бути в Підбереззі традиційним, як і багато інших, – пропонує молодий господар водойми.
* «Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».
Леся ВЛАШИНЕЦЬ, Василь УЛІЦЬКИЙ.
Читайте також: « Нова виставка для волинської художниці стала… сюрпризом».
