Ветеран з Волині, який втратив обидві ноги, дав рецепт психологічної стійкості

Ветеран війни Сергій Копищик, який втратив обидві ноги, порадив іншим військовим із ампутаціями не зациклюватися надто сильно на своєму стані. За його словами, життя на цьому не закінчується. Про це воїн, який  живе в селі біля Луцька, розповів у інтервʼю «Главкому».

«Можна зайнятися тим, чи хотілося все життя, але часу не було. Можна втратити навіть дві руки і все-одно нормально жити. Знаю таких хлопців. Але я б вибрав краще без ніг лишитися», – заявив військовий.

Копищик пригадав, що після поранення у нього не було депресії. Він лише «трошечки собі посумував», а згодом прийняв ампутацію як факт.

«Ну немає ніг, та й нема. Нічого вже назад не вернеться, не виросте. Сидіти побиватися немає сенсу. Від того нікому краще не буде. Зрештою, технології на місці не стоять. Протези у нас вже навіть зараз роблять досить якісні. А може через 10 років мені взагалі поставлять екзоскелет, як у фільмах. Щоби ноги могли самі ходити», – пояснив ветеран.

За його словами, найбільшою мотивацією знову почати ходити став на той час син, який мав от-от народитися. До того ж завжди була підтримка від дружини, яка не давала сумувати, замикатися в собі, та оточення, яке його підтримувало.

До слова, 26-річний Сергій Копищик після поранення та демобілізації повернувся на роботу. Копищик три місяці тому повернувся на підприємство, де працював до повномасштабної війни. Але не на свою посаду оператора листозгину, а на ту, де працювати фізично легше. Йому запропонували бути комплектувальником на складі.