Волинський водій-сапер вважає, що обрав не просто роботу, а покликання

Його службова діяльність співпала з початком російського вторгнення у 2014 році. Відтоді й дотепер разом з побратимами він звільняє нашу землю від боєприпасів сучасної війни, працюючи позмінно на деокупованих українських землях і прифронтових територіях.

Про це інформує Головне управління ДСНС України у Волинській області.

Руслану Медведчуку — 35. Він водій-сапер.

Попри небезпеку і складність фаху головний майстер-сержант служби цивільного захисту Руслан Медведчук вважає, що обрав не просто роботу, а покликання. Улюбленою справою займається уже 10 років.

Після профільної підготовки працював у складі групи піротехнічних робіт на Волині: знешкоджував боєприпаси часів минулих воєн. З початком російсько-української війни у складі групи піротехніків регулярно долучався до гуманітарного розмінування українських територій: у 2016 працював на ротаціях у Маріуполі, згодом — в Ічні, пізніше — в Авдіївці.

Ротацію в Ічні у 2018 вважає для себе найскладнішою за період антитерористичної операції: горіли і вибухали військові склади з боєприпасами, велика територія була забруднена нерозірваними вибухонебезпечними предметами.

З початком повномасштабної війни для саперів ДСНС постали нові виклики. У 2022 році волиняни працювали на деокупованих територіях Чернігівщини.

«У Чернігівську область ми прибули в квітні 2022, одразу ж після деокупації. Бойові дії неподалік залишалися інтенсивними, тривали обстріли на прикордонні, — розповідає Руслан Медведчук. — Бачив цілі спалені села, на узбіччях — ворожу техніку, виведену з ладу, спалену, навантажену побутовими приладами, які російські військові поцупили з осель українців. Ворог мінував оселі мирних жителів, шляхи, лісові масиви. Роботи було багато».

Згодом волинські сапери систематично відбували на ротацію на Донеччину. Там спочатку розміновували шляхи й під'їзди до населених пунктів, об'єктів критичної інфраструктури, згодом — поля й сільгоспугіддя, працювали також за заявками місцевого населення і на місцях влучань.

Ще одним випробуванням на міцність стала робота під час лісових пожеж, які в прифронтових громадах Донецької області набували катастрофічного масштабу.

Роботу під час лісових пожеж Руслан Медведчук характеризує як таку, що «вимагала великого темпу». Попри те, що робота сапера не передбачає поспіху, діяти потрібно було блискавично. Боєприпаси могли детонувати від високих температур горіння, полум'я стрімко поширювалося, роботи велися під постійною загрозою обстрілів, — в таких умовах працювали, прокладаючи шлях техніці і людям, щоб приборкати горіння.

Дотепер Руслан Медведчук разом із колегами позмінно працює у найгарячіших точках України, іноді упритул до лінії зіткнення, звільнюючи землю від боєприпасів теперішньої війни та допомагаючи людям.

Попри великий досвід роботи на прифронтових територіях він не зумів звикнути до смертей. Так само боляче переживає втрату побратимів. Адже командний дух великої піротехнічної родини — це потужна сила, де всі — як одне ціле, вважає сапер.

Руслан Медведчук понад усе цінує в людях людяність, а своєю опорою і підтримкою вважає найрідніших — дружину й сина, які завжди з нетерпінням чекають на нього удома.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Володимир Зеленський зустрівся з волинськими воїнами – оборонцями Куп’янська.