«Розмови з людожером лише легітимізують його та ніяк не впливають на апетити»

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про дозвіл західних країн бити далекобійними ракетами по території росії:

«Багато в медіа говорять про те, що ми отримали дозвіл на відповідні дії. Але ударів завдають не словами. Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть. Обов’язково. Слава Україні!».

Максим ЖОРІН, заступник командира 3-ї ОШБр, про дозвіл бити далекобійною західною зброєю по рф:

«Рішення про дозвіл Україні бити по території рф західною зброєю мало бути сюрпризом для противника. Але ми вже звично обговорюємо це публічно – як і контрнаступ, як і ще купу питань, яких не можна розголошувати. Завдяки цьому у ворога завжди є можливість підготуватися. Добре, що взагалі дозволили. Погано, що – пізно, і з обмеженнями. Ще гірше, що всім анонсували».

Андрій СИБІГА, Міністр закордонних справ України, про масований ракетний обстріл росіянами енергооб’єктів України 17 листопада:

«Це – справжня відповідь військового злочинця, путіна, всім, хто останнім часом телефонував і відвідував його. Нам потрібен мир через силу, а не умиротворення».

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, про спроби світових лідерів, зокрема, канцлера Німеччини Олафа Шольца, знову телефонувати путіну:

«Розмови з людожером лише легітимізують його та ніяк не впливають на апетити. Людожерів треба знищувати, тільки так можна закінчити жахіття, це розуміли ще брати Грімм. Тому іноді німецькі казки – більш реалістичні, ніж документи ООН».

Олександр ЧЕРНЕНКО, народний депутат 8-го скликання,  про ліквідацію Службою безпеки України в окупованому Севастополі керівника штабу 41-ї бригади ракетних кораблів чорноморського флоту рф Валерія Транковського, який віддавав накази на пуски крилатих ракет по цивільних об’єктах в Україні:

«Вдалі спецоперації – одна з причин, чому рівень довіри до СБУ, згідно з опитуваннями, один із найбільших серед правоохоронних органів і рекордний за всю історію Служби. До того ж, воєнний злочинець Транковський був абсолютно законною ціллю з точки зору законів та звичаїв ведення війни. Цікаво, що Транковський був у санкційному списку України. Однак СБУ наклала на нього свої, більш ефективні, «санкції».

Сергій ЗГУРЕЦЬ, військовий експерт, про те, чому путін зараз навіть не думає про перемовини:

«У нього – кураж, бо значна кількість живої сили та техніки противник дозволяє тиснути на багатьох напрямках лінії фронту. Але є певні ризики для росії, бо кардинально зросли втрати окупантів. У 2022 році в середньому вони втрачали щодоби 200 бійців, то в цьому – 1000–1500 за один день бойових дій. Це – великі втрати, росія їх ігнорує. Але наступний рік дозволятиме кремлю продовжувати бойові дії. Тобто певний запас міцності в росії є, але не такий, що дає змогу витримувати всі ризики тривалих широкомасштабних воєнних дій».

Євген ДИКИЙ, ветеран АТО, про причину поразок ЗСУ на фронті:

«Резервів немає, бо ми тут, в тилу, провалюємо мобілізацію. Це проблема армії, але це не проблема, створена армією. Ми з вами тут, в тилу, не забезпечуємо армії поповнення, а далі питаємо: «Армія, чого ти фронт втримати не можеш?». А армія просто відповідає: «А ким? От хто його втримає? Ей, тил, де люди?». А тил каже: «Ну, люди зайняті, люди по кафе сидять, у людей купа інших справ. Так, гей, арміє, чого ти там фронт не тримаєш?». Ми реально на межі військової катастрофи – не через якісь помилкові дії нашої армії, а виключно якраз через абсолютно неадекватну поведінку нашого тилу».

Мирослав БОРИСЕНКО, капітан ЗСУ, вважає великою проблемою українців їхнє відсторонення від війни:

 «У нас суспільство не залучене до війни. Створили маленьку капсулу, зігнали туди мужиків 40+ із села, мене впихнули, ще парочку «типів» і відправили на війну. І у нас, типу, війни немає. Така сепарація і те, що суспільство відгородилося віднеї – це велика проблема. Це не дає нам формуватися як нації. Бо ця війна для нас була шансом переродитися і вийти зовсім іншим». 

Роман ДОНІК, волонтер, вважає, що в багатьох моментах українські військові інструктори – кращі, ніж західні:

«У них там толерантність зашкалює: західні викладачі нікому не скажуть, що він навчається погано, у них шкала оцінювання – або «гарно», або «дуже гарно». У кожному разі, там вас навчає людина, яка живе в  умовах мирної благополучної країни, у неї зовсім інше мислення, емоційний стан, відчуття.  А тут – людина, яка два роки реально відвоювала. Перед курсантами стоїть жива людина, яка пройшла бої, не загинула, не забоялася і не втратила мотивації. І це – дуже важливо».

Валерій ПЕКАР, публіцист, вважає, що не варто перебільшувати значення перемоги  на президентських виборах у США Дональда Трампа, який може припинити військову та фінансову допомогу Україні:

«Всі наші ключові проблеми і рішення на цей момент мають внутрішній характер. Гроші на 2025-й у нас є, зазирати у 2026-й ще зарано. В умовах максимальної зовнішньої невизначеності займіться власною внутрішньою визначеністю».

Олег ШАРП, колишній дипломат, про «план стійкості» Зеленського:

«Війна – це не одна з форм розмовного жанру, до якого президент звик на своїй попередній роботі, а система заходів, яку не обов’язково виносити на загал. Люди – не дурні, а тому такі святі поняття, як «стійкість, мужність та незламність» у вустах «Шостого» все частіше викликають реакцію: «Господи, коли ти вже замовкнеш!».

ЕПІФАНІЙ, митрополит ПЦУ, про піст:

«Різдвяний піст має стати для нас періодом не одних лише обмежень, але також і щедрості щодо наших ближніх. Не лише особистої скорботи через гріхи, але також підтримки тих, хто потребує та примноження їхньої радості. Не відсторонення чи замкненості, але братерства, єднання, взаємодопомоги... Цей сорокаденний піст – про наше очищення духовне, зміцнення і самовіддачу, це особливий час для віднайдення у кожного з нас внутрішніх сил надалі боротися зі злом і рухатися вперед – з Богом, до перемоги!».

Михайло БАСАРАБ, політолог, про нинішню ситуацію в Україні:

«В обставинах, які вимальовуються, нам точно доведеться покладатися на самих себе значно більше, аніж це було досі. Сьогодні, як ніколи раніше, пригадую круту мотиваційну настанову тренера з плавання, яку він сказав мені малому під час одних змагань. Цей момент у мене досі перед очима. Сказав тоді він таке: «Не озирайся ні на кого, не дивися на сусідні доріжки. Просто щоразу пливи на свій кращий результат. Перемога обовʼязково буде». «Плисти на свій кращий результат» до своєї мети, не озираючись довкола, – це наше все у сьогоднішній ситуації. Мета у нас одна. Поки існує «Імперія Зла», інших бути не може».