Як живе Луцький зоопарк у час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну (Відео)

Як тварин, територію та приміщення готують до зими, хто з підопічних найемоційніше реагує на сигнали повітряної тривоги, хто більше їсть – леви чи ведмеді? А також хто доглядає за тваринами?

Про усе це Суспільне розпитало директорку комунального підприємства «Луцький зоопарк» Людмилу Денисенко.

— Говоримо про тварин, мешканців зоопарку, скільки їх у вас загалом?

Якщо брати усіх-усіх (це і папуги, і більші тварини), то понад дві тисячі голів. Зауважу, що до повномасштабного вторгнення зоопарки виступали як банки генофонду тварин, яких потрібно зберегти. Тому що вільного місця в природному середовищі, на жаль, залишається усе менше і менше.

— Попереду зима, як підготувалися до неї? Знаємо, що не виключені нові терористичні удари російських військ по енергосистемі України… Пригадайте ваш торішній досвід, по скільки годин не було світла, як виходили з ситуації?

Зоопарк додатково обладнаний генераторами, щоб забезпечувати оптимальну температуру для теплолюбивих тварин. Ще є спеціально утеплені будиночки, які впродовж літа ремонтували.

У нас є така проблема, що зоопарк повністю на електриці. Тому підлаштовували свою роботу під графіки відключень. Уже знали коли 4 години буде світло і намагалися зробити все можливе по максимуму. Ще було таке, що на галявині, де проходять свята у зоопарку, ми розводили вогнище, щоб працівники грілися.

— Чи відчувають тварини стрес, коли звучить сигнал повітряної тривоги? Як загалом війна вплинула на здоров'я тварин?

Звуки сирени тварини здебільшого переносять спокійно. Звичайно, коли вибухи були у самому місті, то перші на це реагували птахи. До речі, ми побачили таку особливість, що вовки виють ще до початку повітряної тривоги: за хвилин 10 до звуку сирени починають вити.

Взагалі, всі працівники, особливо кіпери зоопарку, — це ті люди, які постійно мають контакт із тваринами. Вони щоденно, несучи їм їсти, доглядаючи — спілкуються з ними. Десь когось почухаємо, когось беремо на руки і тварина довіряє нам, відчуває, що вона у безпечному місці.

— Розкажіть більше про допомогу, яку Луцький зоопарк надавав тим тваринам, яких евакуйовували з небезпечних місць, як це відбувалося?

Була перша хвиля, коли люди масово від'їжджали і не могли з собою взяти домашніх улюбленців по тих чи інших причинах. Тоді до нас прибували і черепашки, і папуги, і навіть маленький удав. Другий етап допомоги відбувся, коли схід України був під масовими обстрілами і постала гостра проблема, де дівати тварин із зоопарків, куди їх евакуйовувати? І тому на заході України робили все можливе, приймали тварин і ми.

На жаль, великих тварин, таких як ведмеді, леви чи тигри, ми не змогли прийняти через відсутність місця для них. Тому функцію порятунку диких тварин брав на себе Київ. Далі вони шукали їм нові домівки за кордоном. Також до них потрапляли і єноти-полоскуни, і чорно-бурі лисиці, і єнотовидні собаки. Їх ми могли утримувати, тому привозили сюди. Осторонь не лишалися і військовослужбовці ЗСУ, які рятували кожне життя. Так до Луцька передали 60 голубів із Бахмута. Вони були з приватної колекції, власники виїхали, птахи жили під обстрілами.

Також Луцький зоопарк став проміжною ланкою між волонтерами та зоозахисниками щодо порятунку гімалайського ведмедя з міста Ямпіль. Ведмідь був контужений. Спочатку думали до нашого зоопарку, але за браком місця ми не змогли йому надати новий дім, тому скоординували учасників цієї евакуації і тваринка поїхала в центр реабілітації, а потім за кордон. До нас привозили 15 мавпочок, які успішно перебули два місяці, їхній зоопарк був звільнений і тваринки повернулися в повному складі у свої помешкання.

Насправді, зоопарків в Україні не так багато. Якщо взяти, для прикладу, сусідню Польщу, в них у кожному невеличкому містечку є свій зоопарк. У нас в Україні лише 12 муніципальних зоопарків.

— Як щодо іноземних партнерів, є підтримка від них?

Вона дуже потужно йшла у 2022 році, це були різні корми, потім генератори. Дуже велика підтримка була, але, на жаль, у 2023 році вона була відчутно менша і у 2024 році її абсолютно немає. Втім, самі українці зараз почали інтенсивніше підтримувати, зокрема і лучани. Щодо супермаркетів, то лише один допомагає щоденно на постійній основі, чим дає можливість значно зекономити кошти для купівлі екзотичних продуктів, таких як манго, хурма.

— У вас є такий цікавий спосіб турботи про тварин, коли організації чи люди домовляються, що будуть їхніми опікунами. Розкажіть більше про це.

Перші опікуни в Луцькому зоопарку з'явилися після масштабної реконструкції у 2015 році. Одна місцева корпорація та україно-іноземна компанія взяли під опіку левів та тигрів. Такий спосіб опіки ми запозичили із зоопарків за кордоном, де це дуже поширене явище. Навіть цілі родини можуть брати ту чи іншу тваринку. Звичайно, що це покращує добробут тварин.

— А хто більше їсть лев чи ведмідь?

Дорожче утримувати лева, тому що ведмідь, навіть не зважаючи на його велику вагу, все-таки впадає у зимову сплячку і 5-7 місяців не потребує повноцінної годівлі. А лев щоденно потребує їжі — 365 днів у році.

— Як до вас потрапляють нові мешканці зоопарку?

У нас відбувається співпраця між зоопарками і обміни тваринами. В кожного є свій напрямок, своя колекція тварин, яких розмножують. Тоді їх пропонують іншим для збільшення колекції. Втім під час повномасштабного вторгнення ми дуже обережні з новими мешканцями і зараз не розводимо тварин — це тимчасово.

Із нещодавніх обмінів — наші ведмеді поїхали до Кишинівського зоопарку. Перемовини, оформлення документів тривало майже рік. Натомість до нас приїхала самка-лама, яку ми дуже довго шукали. Також приїхали мари патагонські. Ще із зоопарку «Лімпопо» прибув мавпа Де Бразза, який став улюбленцем відвідувачів.

— Як почалася повномасштабна війна, люди виїжджали за кордон. Певно, у вас був відтік відвідувачів. Як загалом це вплинуло на бюджет зоопарку, яка зараз ситуація з фінансами?

Коли почалася повномасштабна війна, то і самі працівники повиїжджали за кордон. Також ми були на два місяці зачинені. Зазвичай, зоопарки утримуються за таким принципом: 60% це місто допомагає, а 40% зоопарк має заробити сам.

Більшість великих зоопарків, як Київський, є взагалі неприбутковими організаціями. Тому, коли зоопарк був закритий, власних надходжень не було — 2022 рік був складним. 2023 рік став кращим, цього року відвідувачів ще більше.

— Ви згадували, що і працівники виїжджали, а це ж така робота, що не може зупинитися, яка зараз ситуація з колективом?

Колектив стає все більш жіночим. Іноді люди, які приходять і говорять: «Боже, я так обожнюю тварин, я хочу тут працювати!» А потім питають: «А за тваринами що прибирати треба? А це що, коли дощ теж треба працювати? А 1 січня я теж можу бути на роботі?» Тому, дуже важко знайти тих людей, які дійсно можуть підлаштуватися під роботу.

І ще зважаємо на те, що тварини дуже сильні індикатори і ти не можеш виконувати роботу автоматично. Був період, коли частково працювали внутрішньо переміщені українці. Частина людей після деокупації територій повернулися додому. Зараз у Луцькому зоопарку працюють лише лучани.

— Знаю, що є така неприємна практика у вашій роботі, коли під паркан зоопарку підкидають тварин. Розкажіть, які небезпеки для цієї тварини виникають і які це створює клопоти для зоопарку?

Викинутих тварин дуже багато. Одним з останніх таких випадків було, коли привезли до зоопарку яблука і кошеня у коробці. Я пояснювала жінці, що не варто його тут лишати, але не змогла достукатися до неї. Все, що вона зробила, це випустила його на дорогу. Кошеня дике, не підходить до людей, бачимо, що під парканом бігає, але вже починає хворіти. Його треба відловлювати, лікувати.

Ще одна хибна думка відвідувачів, мовляв, у нас такі доглянуті коти, треба сюди своїх привезти. Я пояснюю, що вони стерилізовані і потребують харчування. Не варто свою відповідальність перекладати на інших.

— У вас дуже багато квітів, скільки їх тут?

У нас є відділ озеленення, де працює три людини, але порахувати за кількістю, навіть, хризантеми – нереально. Якось пробували, дійшли до однієї третьої зоопарку і налічили 1700 кущів. На території зоопарку ростуть і рідкісні рослини, наприклад два дерева ґінкго білоба, також посаджені павловнії. Цьогоріч у нас ще є новинка: робимо рослинні арки, що створює гарні локації й для світлин.

Як на мене, коли відвідувачі отримують у нас позитивні емоції — це те, чого зараз майже всім не вистачає. І якщо на годинку чи на декілька хвилин ви усміхнетеся в зоопарку — це найвища нагорода нашої роботи!

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: На Рівненщині вночі у лісі затримали двох браконьєрів зі зброєю.