У Луцькому педколеджі відбулося велике свято хорового співу

Мистецьке дійство «Яків Яциневич: невідоме про відомого» відбулося в Луцькому педагогічному коледжі.

У ньому взяли участь архієрейський хор «Оранта» кафедрального собору Святої Трійці (художній керівник і головний регент – заслужений діяч мистецтв України Василь Мойсіюк), хор «Кредо» луцької церкви Холмської ікони Божої Матері (регент Катерина Токало), а також інші колективи й окремі співаки.

У виконанні «Оранти» прозвучало п’ять творів: «Богородице Діво, радуйся», «Херувимська», «Милість миру», пісня «Вечір» на слова В. Чайченка (Б. Грінченка) та українська народна пісня «Сусідка». Хор «Кредо» представив три літургійні твори: «Перший антифон», «Святий Боже» і «Тобі, Провідниці» зі Всенічного бдіння. Кожен хоровий колектив мав у своїй програмі відроджені твори композитора. Це, зокрема, «Вечір», «Тобі, Провідниці», «Слава Богові на небі», кант «З плачем, сльозами».

Підтримати своїх хористів прийшов міський декан і настоятель храму Холмського образа протоієрей Михайло Онищук, інформує Волинська єпархія.

Ця мистецька імпреза є дослідницьким доробком аспіранта Національної музичної академії в Києві Дарини Чамахуд. Вона поділилася власними багаторічними архівними знахідками про життєтворчість митця та презентувала нове нотне видання хорових і камерно-вокальних творів до 155-річчя з дня народження Я. Яциневича.

 Яків Михайлович (1869–1945) народився 8 листопада 1869 р. в м. Біла Церква у родині священника. Навчався в київській Софійській духовній школі та семінарії. Співав у митрополичому хорі, під час навчання отримав посаду помічника регента хору Михайлівського собору, що вважався тоді одним із найкращих у Києві, а з 1890-го – його регента. Диригент чоловічого хору Київського університету (1903–1906) і міського хору в Одесі (1925–1930). У його доробку: симфонія «1905 рік», ораторія «Скорбна Мати» (слова П. Тичини), хорові твори, понад 200 обробок народних пісень.

У часи української державності Яциневич брав активну участь у створенні УАПЦ. Став автором однієї з перших українських «Літургій». Композитор був тісно пов'язаний із церковним життям, тож за радянських часів не міг розраховувати на широке визнання. Відродження творів Я. Яциневича розпочинається лише перед проголошенням незалежності України.

Майже забутий, вилучений з офіційних підручників і концертних програм, митець лишився в національній мистецькій пам’яті завдяки виконанню в діаспорі та окремими хоровими колективами України.