Герой перед загибеллю просив вилікувати… 200-літнє дерево Шевченка

 У Києві втілили частину заповіту столичного активіста та розвідника 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Романа Ратушного, який загинув у червні 2022 року. 

Військовий просив зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка, завдяки чому вдалося зберегти старовинну шовковицю Кобзаря, що потребувала лікування.

Це дерево «застало» відомого поета і художника Тараса Шевченка у 1846 році, коли він проживав у хатинці, де нині є літературно-меморіальний будинок-музей.

Це дерево «застало» відомого поета і художника Тараса Шевченка у 1846 році.

Про часткове виконання заповіту Романа та порятунок легендарного дерева розповіли на Facebook-сторінці музею.

Базове лікування провів Володимир Ветроградський – відомий арборист, «деревний хірург», який за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні.

«Володимир знає кожне дерево в Ботсаду імені Фоміна, після деокупації Київщини лікував дерева, що постраждали від обстрілів, його викликають у найскладніших випадках. А тут – не просто морва звичайна, а легендарна шовковиця, що «пам’ятає» Шевченка.

 Упродовж трьох місяців ми всі з захопленням стежили, як Володимир рятував віковічне дерево. Це була надскладна робота талановитого арбориста – справді дереволюба, а ще – альпініста, столяра, інженера, біолога», – кажуть у музеї.

Лікування передбачало очищення стовбура від гнилих та напівзруйнованих частин, обробку від грибкової інфекції, підсилення стовбура та 7-ступеневе пломбування довговічними синтетичними наповнювачами, що дають можливість швидше відновити втрачені контури дерева.

Володимир очистив його стовбур від бетонно-цементних пломб, цегли, вапняної суміші, що пригнічували «загоювання ран», та витягнув зі стовбура 12 цвяхів, що їх туди забивали упродовж років.

«Я робив усе, щоб мої вчинки та дії продовжили моє життя».

«Через надскладну конфігурацію ран пломбування проводили повністю вручну», – зауважують музейники.

Арборист Володимир Ветроградський каже, що тепер легендарна шовковиця після лікування отримала «друге дихання» і може прожити за належного догляду ще не одну сотню років.

А працівники музею, вшановуючи пам’ять Романа Ратушного, згадують його відомий вислів: «Я робив усе, щоб мої вчинки та дії продовжили моє життя».

«Пам’ять про героя – це продовження справи, втілення в життя ідей Романа. Що ж, скуштуємо ще солодких шовковичок років так через 700», – написали музейники.

Наша довідка:

Киянин Роман Ратушний був відомим активістом, який боровся за збереження урочища Протасів Яр від забудови.

З першого дня повномасштабного російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, а потім у складі 93-ї ОМБр «Холодний Яр» звільняв Тростянець, воював на Сумщині та Харківщині.

Роман загинув 9 червня 2022 року під Ізюмом, майже за місяць до свого 25-го дня народження. На його честь перейменували вулицю Волгоградську, що біля Протасового Яру.

Олена БАРСУКОВА, life.pravda.com.ua.