Така «картина» буває чи не в кожній сім’ї.
«Мам, вона щипається!» – «А він мене ображає!». Колонка мами 4 дітей з Волині
Їй 15, а йому – 7. Вони – рідні сестра і брат. Разом ходять до школи, діляться історіями, солодощами… та сваряться. І немає сенсу казати щось на кшталт: «Тобі ж 15! Ти – старша! Будь розумніша!»
Коли вони поспішають до батьків зі скаргою одне на одного, їх «розриває» сердитість абсолютно однаковісінько. Обоє моїх меншеньких, попри добрячу різницю у віці, вряди-годи стають на герць. Приводи до їхніх сварок можуть бути серйозні, а бувають і дуже кумедними. А причина – одвічна конкуренція за свій простір, відстоювання власної гідності й намагання самореалізуватися за рахунок іншого. Я це уже проходила з двома старшими хлопцями, а потім – із середнім сином і донькою. Тепер на цій «драбинці» – вона і найменший її брат. Скажу, що нічого приємного у моїй ролі арбітра немає. Але подітися нікуди – вона входить до обов’язкового списку в репертуарі батьків. Ба більше, вимагає майстерності й розвиненої інтуїції. А найбільша пастка – стати на чийсь бік. Як впоратися?
Думаю, варто завжди старатися вийти за межі конфлікту. Це – непросто, бо діти, скаржачись мамі, «скидають» свої емоції їй, і кожен чекає, що саме його ви зрозумієте ліпше, ніж опонента. Коли була молодшою, зазвичай допомагала меншому. Тепер так намагаюся не робити, бо частенько саме найменшенькі, як ті цуценята, які люблять рух, зачіпають старших братів і сестер, для яких найвищою цінністю стає особистий простір. Хіба можна карати за конфлікт інтересів?
Тож я починаю з того, що описую «скаржникам» одне одного у найвигіднішому світлі: «Як можна не бачити, що ви любите одне одного! Як дбайливо сестричка веде тебе за руку до школи! А як вона кілька разів повторює історії зі свого життя, якщо ти її про це просиш! І як же мені було приємно, коли твій братик розділив на двох солодощі, якими його почастували в школі! Він дбає про тебе! І такі стосунки найголовніші. Я радію, що ви в мене такі добрі! І мені сумно, коли чую ось таке».
Ця технологія зазвичай знижує градус напруги, частково перемикає увагу моїх дітей на їхні плюси. А найголовніше, хочу в це вірити, працює і на їхні майбутні стосунки. Адже стараюся розповідати щось хороше про одного – іншим. Саме так допомагаю їм частіше пишатися одне одним.
Маєте свої відкриття про взаємини поколінь, – поділіться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама 4 дітей.
Читайте також: Невже навчать любити Україну ті вчителі Волині, хто молиться московському попу?
