Воїн з Волині Олексій Карпік після демобілізації знайшов себе в лісовому господарстві
Олексій Карпік – провідний інженер з охорони праці Камінь-Каширської філії ДП «Ліси України» - демобілізувався минулого року
У 2015-му вперше став до лав ЗСУ, а саме прикордонної служби України, яку проходив у Маріуполі. Повернувшись у 2017-му, вирішив присвятити себе лісовому господарству, обійнявши посаду провідного інженера з охорони та захисту лісу.
Тут і лишається.
Хоча за освітою Олексій – юрист. Свою кар’єру починав у судовій системі.
У найбільш кривавий для України день - 24 лютого 2022 року Олексій знову одягнув військову форму. Він - воїн рідної 14-ї бригади, в складі якої брав участь у запеклих боях під Бахмутом, Соледаром, в наступі на Харківщині, повідомили в Поліському лісовому офісі.
«Все було непросто. Але там свої. Я мав керівну посаду, але більше дружив з хлопцями, ніж командував. Ми завжди трималися разом. На жаль, не всі повернулися, дехто став інвалідом»,– розповідає Олексій.
Після демобілізації він повернувся до мирного життя, але військовий досвід назавжди залишив відбиток на його свідомості.
«Я вже маю лісову спеціальність, і робота мені дійсно подобається. У будь-якій сфері важливо виконувати свою справу на совість. Якщо не можеш – краще йти», – говорить Олексій.
У його роботі охорона праці – це не просто набір правил, а справжня місія. З початком повномасштабної війни навіть у відносно спокійній тиловій зоні виникли нові виклики: заміновані прикордонні ліси стали реальною загрозою для працівників.
«Ми постійно вдосконалюємо навички безпечної поведінки, проводимо навчання з надання першої допомоги, перевіряємо стан аптечок та вивчаємо алгоритми дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів», – пояснює Олексій.
Також зазначає, що з реформою посилилася увага до безпеки праці. «Я почуваюся впевнено. І це головне. В нас ведеться дуже потужна робота із працівниками, які служать чи служили, на рівні центрального офісу. А те, що я безпосередньо бачу, маю на увазі нововведення в охороні праці - дозволяє ефективніше мінімізувати ризики та створювати безпечні умови для всіх людей на підприємстві»,– говорить він.
Олексій зізнається, що він також щасливий чоловік і батько двох синів. Старший, Андрій, вже студент, а молодший, Артем, ще школяр. «Сім’я – це моя опора. Саме заради них я прагну робити все якнайкраще – і на роботі, і в житті», – підсумовує Олексій.