«Цифрові аборигени». Колонка мами 4 дітей з Волині
– Мам, додай ще хоч 15 хвилин ліміту! Хочеш, я почитаю книжку тобі… – Я й сама можу собі почитати
Син-другокласник вряди-годи намагається випросити собі додатково час «посидіти» в телефоні. На його апараті стоїть батьківська програма, яка обмежує ігри і перегляд відео до 2 із половиною годин. Іноді додаю йому ще кількадесят хвилин у вихідні.
Син навіть сам придумав, як «відробляти» – додатково читає книгу. (Знаю, що звучить це дуже дивно. Читати за щось, а не задля насолоди та відкриття нового, – це якось неправильно. Та «грію» себе спостереженням, що так теж можна відкрити собі світ книг.) Але минулих вихідних малий лишився «без поповнення». А все тому, що мене вразила стаття на сайті «Бі Бі Сі» в Україні. Медіа опублікувало інтерв’ю із французьким нейробіологом Мішелем Демюрже, який видав книгу «Фабрика екранних ідіотів».
Пан Демюрже, який також є директором із досліджень Національного інституту здоров’я Франції, на конкретних даних показує, як серйозно цифрові пристрої впливають на розвиток дітей і підлітків. Він запровадив для опису проблеми поняття «цифрові аборигени».
Це – перші діти, в яких IQ (рівень інтелекту) – нижчий, ніж у їхніх батьків. Цю тенденцію зафіксували у високо розвинених країнах: Норвегії, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Франції та багатьох інших.
Мішель Демюрже зауважує, що хоч не можна відстежити, як сильно на це впливає погіршення екології, та однозначно підкреслює, що вплив телефонів, ноутбуків, телевізорів – провідний. Він наголошує: чим довше дитина сидить перед телевізором, телефоном чи грає у відеоігри, тим сильніше знижується рівень її IQ та когнітивний розвиток. А це – про мовлення, здатність концентрувати увагу, запам’ятовувати, отримувати знання, які допомагають нам розуміти і змінити світ на краще. Науковець каже, ці всі можливості діють, якщо є живе спілкування: «Якщо ви мені даєте інформацію напряму, мій мозок відгукується, його нейрони починають працювати. Якщо ж я отримую інформацію з екрана, то нейрони не реагуватимуть. Або будуть, але значно менше». Його висновок, який допоможе нам, батькам, – відомий: «Навчання, інтелектуальна робота, читання, музика, мистецтво, спорт – усе це значно краще структурує й живить мозок, ніж екрани». Француз-науковець справедливо зауважує, що за «цифрових аборигенів» відповідальність несуть батьки.
Тож цими вихідними мій син та племінниця (нібито «від нічого робити») згадали, як із ковдр і стільців зробити хатинку-халабуду. Й були дуже щасливими!
Маєте свої відкриття й спостереження про взаємини поколінь, – діліться. Наші електронні адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».
Оксана КОВАЛЕНКО, мама.
Читайте також: Каладзе, який потрапив під санкції, має дві квартири в центрі Києва.