Як працює благодійна їдальня у Луцьку.
У луцькому підземеллі працює благодійна їдальня для нужденних (Відео)
На вулиці Парковій у підземеллі Свято-Василівського жіночого монастиря працює благодійна їдальня, де готують та роздають їжу тим, хто опинився у скрутних життєвих обставинах
Ідею відкрити такий заклад у 2021 році подала ігуменя Анастасія, яка разом з Оленою Корецькою досі опікується нужденними.
Про це інформує Insider Media.
Щодня тут готують по 200 літрів їжі. Отримати тарілку борщу та кілька скрайчиків хліба сюди приходить понад 300 людей. У кожного з тих, хто стоїть у черзі – своя історія.
«Спочатку до нас прийшло 4 людини, потім – 7. Спочатку нас було двоє, потім ми вирішили найняти на роботу на постійній основі кухарів», – розповідає Олена Корецька, очільниця благодійної їдальні.
Підготовка в їдальні розпочинається напередодні: з вечора двоє кухарів чистять овочі і вранці приступають до приготування страв. І так щодня, та без вихідних.
«Ми, як правило, готуємо перші страви, інколи – другі. Перші – це червоний борщ, щавлевий, розсольник. На вихідних, зазвичай, ми готуємо плов.
На 300 чоловік іде доволі багато приготувань: вісім 25-літрових каструль. Щодня тут нарізають та роздають в середньому 30 буханок хліба. На зміну виходять щонайменше 4 працівників: двоє кухарів та двоє волонтерів.
Робота благодійної їдальні розпочинається з самого ранку, в залежності від того, які страви готують нужденним.
Двері благодійної їдальні відчиняються о 12 годині. На роздачі як правило працює двоє людей.
Спочатку людей годували в середині, але досить швидко їх кількість зросла до 70, і це стало проблематично. Зараз люди приносять свій посуд, куди працівники їдальні наливають їжу.
«Мені подобається ходити сюди. Тут дуже гарно і смачно готують. Слава Богу, що допомагають! Все свіже, і завжди до тебе відносяться з повагою!» – розповідають відвідувачі.
У кожного з них своя життєва історія, яка привела до благодійної їдальні.
«Я за 3 роки переконана глибоко в тому, що в цій черзі може опинитись кожен з нас. І така думка, що мене це не буде стосуватися, вона доволі хибна!» – ділиться Олена Корецька.
Люди тут різні: пенсіонери, одинокі, люди з психічними розладами. Вони платять за квартиру і їм на харчування майже нічого не лишається.
«Ці люди вже стали нам рідними. Це не є бомжі, і мене це слово ображає», – розповідає Олена Корецька.
Пан Віктор – вчитель з Херсона, в нього померли батьки. Він почав пити, жінка вигнала, тітка виписала його з хати – от так він став бомжем, маючи в Маяках свою батьківську хату.
Прогодуват людей допомагають благодійники. Вони привозять продукти: м'ясо, ковбасні вироби, хліб, крупи, макарони, овочі та при можливості солодощі і фрукти.
Часом до черги під'їжджають люди на автомобілях і роздають якісь продукти. Від себе Олена Корецька каже, що не може перечити усім охочим допомагати людям, однак це потрібно робити розсудливо.
Щодня, у будні і вихідні, колектив благодійної їдальні виходить на роботу. Щодня Вони шукають де дістати продукти харчування. Адже, щодня сюди приходять ті, хто потребує елементарного тарілку борщу, шматок хліба і краплинку уваги!
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також:
