Дмитро Березюк у своїй майстерні у Луцьку.
Майстер з Луцька відтворює забуті волинські інструменти
Дмитро Березюк мріяв стати археологом, спостерігаючи в дитинстві з вікна дідівської хати за розкопками поблизу Перемиля – одного з найстаріших сіл Волині
Але врешті любов до старовини змінилася захопленням автентичними музичними інструментами.
Про це пише Ukrainer.
Спершу Дмитро облаштував у домі батьків мінімайстерню, де, як каже, «колупався» у вільний час. Згодом придбав шліфувальний і токарний станки. Нині має майстерню на місці колишньої СТО неподалік центру Луцька.
Найбільш поширені інструменти, які нині виготовляє майстер, — це лігавка, ріжок, дудка-колянка, дудка-викрутка й бекач (пастуший сигнальний інструмент, інша назва — вабик). Деревину для них заготовляє ще влітку. Усі інструменти автентичні для Волині, а також для частини Білорусі й Польщі — історичної Холмщини й білоруського Полісся.
Люди дізнаються про захоплення Дмитра і приносять інструменти, які знаходять у себе вдома. Дехто забирає реставровані, а хтось залишає майстру на радість.
Колекція майстра займає пів стіни. Тут і колісні ліри, і скрипки, і ударні. Це реставровані інструменти, серед яких — альтова скрипка-довбанка з 1920-х, яку зробив українець в Уругваї. У 2023-му Дмитро викупив її в іншого волинського майстра та відреставрував.
Скрипки-довбанки — одне із захоплень Дмитра.
Досліджуючи історію музичних інструментів, Дмитро випадково дізнався про скрипку 1980-х років, яку виконав на замовлення його прадід — Пантелеймон Куньчик. Нині вона зберігається в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Дмитро планує поїхати в музей, щоб оглянути інструмент і сфотографувати на памʼять.
В Україні інструменти майстра замовляють музиканти й театрали. Але найбільше їх купують за кордоном — через платформу Etsy чи фейсбук для себе та в подарунок. Найбільший попит мають тилинки (різновид флейти) без отворів та сопілки.
Дмитро часто бере участь у фестивалях та благодійних аукціонах, а ще співпрацює з місцевим Центром туризму. Працює і над сопілками для аукціонів київської благодійної барахолки «Кураж Базар». З його останніх великих розіграшів — сопілка з Лесиного ясена, яку продали у липні цього року за 60 тисяч гривень під час презентації артбука Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». Кошти з продажу скерували на підтримку Жіночого ветеранського руху, а також лікарні «Охматдит», пошкодженої внаслідок російського ракетного удару 8 липня 2024 року.
Етнічні інструменти Волині малодосліджені. За словами Дмитра, окрім нього, цією справою займаються люди, яких можна порахувати на пальцях однієї руки.
Чоловік говорить, що знайшов себе в майструванні. Він обрав цей шлях не через родинний спадок, адже інструментами захопився ще задовго до того, як дізнався про захоплення прадіда. Вважає, що це його істинне покликання та справа життя.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Про особливості відзначення Різдва та іграшки у родині Косачів розповіли у музеї на Волині.
