Дав би Бог, щоб так сталось!
Уродженка Волині: «Пророцтво львівського екстрасенса збувається вже зараз»
росія змаліє до кордонів московської області? Складно повірити, але передумови для цього щоденно і ретельно готує сам путінський режим. Але хто першим передрік повернення росії до своїх «історичних кордонів»?
А тепер сідайте в коло, і я розкажу вам бувальщину, яку мені оповідали з перших уст колись у Львові. Отож, у темні й сумні щербицько-брежнєвські часи був там славний на все місто й околиці знахар-екстрасенс на ім’я Гаврило, якого боялися і «менти», і КДБ, бо він, поки його вели в камеру, встигав розповісти конвоїрам все про їхнє минуле, теперішнє й майбутнє, а містичний страх для «совка»-атеїста – це така штука, від якої не захистить ні Брежнєв, ні Андропов...
Тож Гаврила заперли подалі від біди, щоб не муляв очі начальству, охоронцем кудись на завод, і він собі й далі жив, як хотів – провадив прийом хворих і стражденних, що пливли до нього плавом, і казав, що й кому вважав за потрібне.
Чоловік, який мені оповідав цю історію, був тоді студентом і проходив на тому заводі практику весною 1983-го, коли генсеком уже став Андропов. Почалися міліцейські облави на людей по магазинах і кінотеатрах (чому не на роботі?). Стало зрозуміло, що готується якась жахлива «гебешна» диктатура, – і перелякані студенти, вискочивши з цеху на перекур, гарячково обговорювали – що ж це воно тепер буде, і як його жити, і як рятуватися від такої держави?.. І тут біля них зупинився дід-сторож (вони не знали, хто це) і сказав (цитую дослівно, як мені було переказано):
– Хлопці, ви тим не журіться: та держава скоро так щезне, що й не зогледитеся. Буде Україна і росія окремо. Будуть вони нас іще тягти в Союз, буде велика війна, але недовго, – а в кінці з цілої тої росії зостанеться стілько, що буде видно в москві з балкона. Я до того вже не доживу, а ви ще побачите.
Це був, повторюю, 1983 рік: перше, відоме мені, публічне озвучування ідеї. Хлопці запам’ятали.
А тепер уже лишається тільки спостерігати, як вона втілюватиметься: процес – так само захопливий, як рух від першого задуму в голові творця (тут було б правильно з великої – Творця) – до готового твору.
В добрий час!
Оксана ЗАБУЖКО, письменниця, поетеса, есеїстка, публіцистка, викладачка та політична активістка.
Читайте також: Волинська письменниця Оксана Забужко біля вежі князів Чорторийських презентувала нову книгу.
