З роси і води Вам, імениннику!
Професіоналізм Андрія Васильовича із Рожищенської РЕС на Волині ще й зараз ставлять у приклад молодим колегам
А сьогодні «пан електрик Мазун» відзначає свій 80-річний ювілей
Дня 9 січня Господь благословив зустріти шановані іменини жителя села Переспа Рожищенської громади Луцького району Андрія Васильовича МАЗУНА.
Цьогорічної зими доля подарувала йому букет із неймовірно красивих мудрістю та повагою 80-ти літ!
Як гідно, хазяйновито й неповторно гарно йде своєю життєвою дорогою наш ювіляр, про те можна розповісти повчальною книгою.
Хоча втомливими будні в Рожищенській РЕС, де працював у молодечі роки, а вдома на золоті руки господаря чекала чоловіча робота, та Андрій Васильович вспівав усім і завжди сказати добре слово, дати потрібну пораду, запевнити у своїй допомозі чи просто підтримати вірою в хороше й здійсненне.
Андрій Васильович вспівав усім і завжди сказати добре слово, дати потрібну пораду, запевнити у своїй допомозі чи просто підтримати вірою в хороше й здійсненне.
Життєвими дороговказами з молодості обрав порядність, відвертість, доброзичливість і скромність, а головним багатством – любов сім’ї та родини й дружбу зі світлими людьми, тож знаковий ювілей іменинник зустрічає в обіймах дружини, двох найрідніших доньок та сина, до сліз радості втішається онуками й дякує Богові вже й за першу правнучку, купається в щирих словах поздоровлень від трьох сестер з їхніми сім’ями.
А ще Андрій Васильович дуже цінує спілкування з освіченими, щирими співрозмовниками, а відтак і чтиво газети «Волинь». Каже, звик з юності до її щирості й правдивості, новизни та змістовності настільки, що дотепер це улюблене видання завше на чільному місці в його духовності.
Дорогий імениннику!
Ми сердечно вітаємо Вас із Днем народження!
Просимо в Господа для Вас міцного здоров’я, миру в серці й Україні, щастя в злагоді всій нашій родині!
Молодійте душею, багатійте спогадами, усміхаєтеся від радості, бо ми любимо Вас!
З роси і води Вам, ювіляре!
Щиро з повагою сестра Катерина і вся наша велика родина.
А подарунком від нас нехай стане ця пісня:
Читайте також: «Два дні плакала, читаючи у «Волині» про Романа Романчука, а потім сама собі сказала: «Що плакати – треба щось робити!».
