«Нас закидають тисячами ракет… А ми чекаємо весну. Бо у нас – насіння і городи. І ми плануємо вижити!»

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, про припинення транзиту через Україну російського газу з 1 січня:
«Коли путіну подарували владу в росії більш ніж 25 років тому, щорічне прокачування газу через територію України в Європу становило 130+ мільярдів кубів. Сьогодні транзит російського газу – 0. Це одна з найбільших поразок москви».

Вадим ДЕНИСЕНКО, публіцист, про припинення транзиту російського газу через Україну:
«Історія Незалежності, крім усього іншого, це– історія  двох «гачків», на які росіяни підвісили нас. Ці «гачки» – російська мова (для плебсу) і газ, як базова корупційна історія, для еліт. Всі наші внутрішні конфлікти трималися тільки на цих двох речах. Сьогодні Україна відмовилася від транзиту російського газу». 

Петро ПОРОШЕНКО, п’ятий президент, про те, чому після припинення транзиту російського газу через Україну треба припинити також і транзит  російської нафти через нафтопровід «Дружба»:
«Запам’ятайте лише дві цифри. 5,5 мільярда, які росія отримувала на рік за газ, і 7,5 мільярда, які росія отримувала за рік за нафту. Це виходить 13 мільярдів. Який військовий бюджет росії? Трохи більше 130-ти мільярдів. Отже, 10% військового бюджету країна-агресорка  отримує через територію України, продаючи нафту і газ, які качають українські монополісти... Уявіть собі – на 10% менше патронів, на 10% менше військ, на 10% менше бомб, на 10% менше ракет».

Кирило БУДАНОВ, начальник ГУР Міноборони України, про те, яким буде 2025 рік:
 «2025-й буде точно кращим. Для цього є об’єктивні фактори. Я сподіваюся, ми  побачимо дуже багато гарних подій, які зрештою принесуть нам усім те, чого ми всі так чекаємо».

Марія БЕРЛІНСЬКА, волонтерка, про умови ймовірного перемир’я:
«Трамп буде намагатися забезпечити собі образ миротворця ціною слабшого, тобто – нашою ціною… Примусити віддати своє в обмін на тимчасовий спокій. Забути про території, забути про НАТО й, найголовніше, забути про втрати. Так, це – несправедливо. Але де ви бачили справедливість у геополітиці? Діє право сильного, як і тисячі років до цього».

Максим ЖОРІН, заступник командира Третьої окремої штурмової бригади, про масове дезертирство у 155-й механізованій бригаді «Анна Київська»:
«Ситуація відносно «типова» майже для всіх цих новостворених підрозділів, які організували з людей без бойового досвіду, без офіцерської та сержантської основи, без структури і кинули на важкі напрямки. На полі бою ці, розбиті в перші ж дні підрозділи, все одно приєднують до досвідчених бригад, що створює для них проблеми. Адже управляти ними дуже складно. А могли би просто інтегрувати набраних бійців, підсилюючи вже існуючі підрозділи технікою та ресурсами.Можемо й далі створювати нові підрозділи, вбивати людей, навіть витрачаючи до цього купу грошей на їхнє озброєння. А можемо нарешті змінити підхід та масштабувати досвідчені бригади».

Наталка НІКОЛАЄВА, лікарка, авторка  книг на медичну тему, про українців:  
«Зараз  про прекрасне прочитала… У мене в друзях є жінка, яка влітку вирощує помідори – багато помідорів, а взимку продає насіння. І там інша жінка в коментарях пише, що втретє буде замовляти насіння, бо це інвестиція: «Якщо я купую насіння, значить я планую вижити. Нас закидають тисячами ракет, на нас пруть полчища виродків, а ми  чекаємо весну. Бо у нас – насіння і городи. І ми плануємо вижити!».

Денис ПРОКОПЕНКО, полковник, командир бригади «Азов» Національної гвардії України, Герой України, про війну:
«Навіть якщо бойові дії у 2025 році припиняться, війна нікуди не зникне. Вона дивитиметься на нас очима наших загиблих побратимів, нагадуватиме про себе руїнами українських міст, буде поруч у сльозах сотень тисяч українських родин, які втратили найдорожче. І вона дихатиме у спину самим фактом існування на наших кордонах ворога, який ніколи не відмовиться від наміру окупувати Україну. А це означає, що в нас не буде іншого вибору, окрім як продовжувати реформувати армію, нарощувати власний ВПК і готуватися. Тому що наступного разу окупант прийде ще сильнішим і більш підготовленим».

Михайло ГОНЧАР, експерт з енергетики, про погрози словацького прем’єра Роберта Фіцо припинити постачання електрики Україні через припинення транзиту російського газу:
«Це не просто відвертий шантаж, це – відкриття «західного фронту» проти України. Він йде на це свідомо. Практично, Словаччина під орудою Фіцо остаточно переходить у табір «Коаліції зла», подібно до Угорщини, але навіть Орбан не заходив так далеко у своїх антиукраїнських діях.

Ігор ЛУЦЕНКО, нардеп 6-го скликання, воїн ЗСУ, дивується, чому в росії досі працюють аеропорти:
«Взагалі хочу запитати риторично – а чому  у рф працюють аеропорти, а не так, як в Україні? Чи у нас немає можливостей регулярно, щодня атакувати воєнні цілі, щоб рф була змушена фактично припинити пасажирське авіасполучення? Скажу з усією відповідальністю – такі можливості є. Просто на це немає запиту від начальства».