Могилу легендарного волинянина не зруйнують окупанти

«Збереження пам’яті про тих, хто боровся за Україну, робить нас сильнішими»

27 грудня на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові перепоховали Данила Шумука (1914–2004) – воїна УПА та в’язня радянських таборів, який провів у московських катівнях довгих 42 роки – більше, ніж будь-хто інший.

30 грудня 2024 року уродженцю Любомльщини Данилові Шумуку виповнилося б 110 років. Як повідомили у Львівській міській раді,  до них звернулася онука політичного в’язня Ніна Калач із проханням перенести прах її діда з при­фронтового Покровська до місця вічного спочинку його побратимів із УПА та дисидентського руху. 

«У Покровську все горить і вибухає… Данило Шумук – гідний такого поховання, і ніде немає такого Пантеону, як у Львові. Я всі організаційні речі погоджувала з ініціаторами перепоховання, українськими істориками, які зараз захищають Україну. Для мене це – важливий день, наче мала б відчувати сум, а я духовно втішена, що він буде тут, і його могилу не зруйнують окупанти», – сказала онучка Данила Шумука Ніна Калач.

Львівська міська рада погодила перепоховання видатного волинянина. Перенесення його праху вдалося реалізувати завдяки військовослужбовцям 13-ї бригади НГУ «Хартія», для якої важливим елементом мотивованості та навченості бійців є ідейна підготовка, знання історії та повага до славних попередників, які вели війни за свободу у ХХ столітті.

«У «Хартії» ми усвідомлюємо цінність пам’яті про тих, хто боровся за незалежність України. Ми розуміємо, чому росія плюндрує та знищує наші найдорожчі реліквії, адже це – важливий елемент нашої культури і нашої опірності ворогу. Збереження пам’яті про тих, хто боровся за Україну, робить нас сильнішими. Пам’ять захищає», – каже сержант 13-ї бригади «Хартія» НГУ, історик Вахтанг Кіпіані. Допомогу нац­гвардійцям у перепохованні Данила Шумука надали співробітники СБУ.

Міська церемонія прощання відбулася на площі Ринок біля Ратуші, де сурмач виконав останню мелодію для борця за волю України Данила Шумука. А потім процесія рушила до Личаківського цвинтаря. Там, біля політв’язнів часів СРСР, дисидентів, і перепоховали Данила Шумука.

 За Україну відсидів понад 42 роки

Данило Шумук народився 30 грудня 1914 року у селі Боремщина на Волині. Понад 40 років провів у польських, німецьких і радянських тюрмах, таборах, на засланні.

У травні 1941 року його арештувала радянська влада як «брата ворога народу», а з в’язниці його забрали в Червону Армію. Він потрапив у німецький полон, у концтабір для військовополонених на Полтавщині, у «яму смерті», як її називали через жахливі умови утримання. Зумів звідти втекти і повернутися додому, де у 1943 році вступив до лав УПА.

«Данило Шумук не погоджувався з певними діями Служби безпеки (СБ) ОУН – це була спецслужба підпільної організації, підпільної армії, яка була без держави. А це – дуже складно. В УПА, в ОУН не було в’язниць для утримання ворожих агентів. І, очевидно, ухвалювалися рішення щодо ворожих агентів, яких ліквідовували. Шумук виступав за гуманне поводження і часто критикував ці речі, які відбувалися часто заслужено і часами незаслужено. Це був складний період. 

Він часом критикував і керівництво СБ за те, що воно робило поспішні висновки і ухвалювало такі ж вироки, зокрема, і щодо учасників УПА. Він завжди апелював до людяності. 

Данило Шумук був заарештований НКВС у грудні 1944 року. У 1945-му – засуджений за участь в УПА до смертної кари, але вирок змінили на 20 років ув’язнення.

Армія – без держави, держави немає, спецслужба діяла без держави і помилялася. Ще й багато залежало від людського фактора. Він був чітко переконаний у своїх позиціях», – розповів «Радіо Свобода» Володимир Бірчак, дослідник українського визвольного руху, військовослужбовець ЗСУ.

Данило Шумук був заарештований НКВС у грудні 1944 року. У 1945-му – засуджений за участь в УПА до смертної кари, але вирок змінили на 20 років ув’язнення. Був звільнений у 1967 році, жив у Києві і знову був ув’язнений у числі української інтелігенції – у 1972-му. На засланні брав участь у протестах і голодуванні. Його здоров’я було серйозно підірване, і співв’язні звернулися до уряду Канади з проханням сприяти його звільненню, щоб він емігрував.

У 1987-му світова громадськість домоглася звільнення Данила Шумука, який загалом провів у тюрмах, концтаборі й на засланні в боротьбі за свободу українського народу 42 роки, 6 місяців і 23 дні. 

Після звільнення він виїхав у Канаду. 10 грудня 1987 року виступав у Вашингтоні, в Овальному кабінеті, під час святкування Дня декларації прав людини, ухваленої ООН. Після виступу його прийняв президент США Рональд Рейган.

Данило Шумук написав свої спогади, видав кілька книг. У 2002 році, за родинними обставинами, повернувся з донькою в Україну, жив у Покровську, де у 2004 році помер.

Василь РОГУЦЬКИЙ.

Читайте також: 100 років тому українець став першим в історії чемпіоном світу з боксу.