Картина: «Цнотливість» (діва і єдиноріг). Олія, послідовник Тімотео Віті.
Чому в наш час дівчині виходити заміж незайманою – це «вчорашній день»: коментар священнослужителя з Волині
Як православна церква ставиться до питання цноти з урахуванням «віянь моди»
Апостол Павло писав: «Чи не знаєте, що той, хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо будуть, – каже, – двоє одним тілом. Хто ж пристає до Господа, є одним духом. Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла. Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви-бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1 Кор. 6:16–20)
Блуд – це статеве співжиття неодружених людей. Перелюб – зрада подружньої вірності. Освячений та благословенний шлюбний союз дає право подружній парі на статеве співжиття. Однак статеві стосунки повинні бути не самоціллю, а одним зі способів вираження любові та поваги до своєї «половинки», котра саме в духовній і фізичній єдності стає з нею цілісною одиницею. Саме в законному шлюбі «половинок» уже не існує: вони перетворюються в єдине ціле через вияв тілесної близькості.
У сучасному суспільстві питання дошлюбної цноти часто сприймається як застаріле, особливо в контексті змінних соціальних норм і тенденцій, які часто пропагують вільні стосунки без зобов’язань, що суперечить традиційним християнським цінностям.
Медіа та популярна культура нерідко зображують дошлюбні статеві стосунки як норму, що може впливати на світогляд молоді.
Однак, попри сучасні «віяння моди», для православної церкви цнота залишається важливою моральною цінністю, глибоко вкоріненою в біблійних принципах.
Православна церква наголошує на важливості збереження цноти до шлюбу, вбачаючи в цьому прояв поваги до себе та майбутнього подружжя.
Біблія чітко визначає моральні стандарти щодо статевих стосунків. У Першому посланні до Коринфян апостол Павло закликає: «Утікайте від розпусти. Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла. (1 Кор. 6:18). Цей вірш підкреслює важливість статевої чистоти та самоконтролю.
Окрім того, у Посланні до Ефесян шлюб порівнюють із союзом Христа та Церкви: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й віддав себе за неї» (Еф. 5:25). Це порівняння підкреслює святість та чистоту шлюбних стосунків, що мають відображати духовний зв’язок між Христом і Церквою.
У Біблії зазначено: «До свободи ви покликані, браття, тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, а любов’ю служіть один одному» (Гал. 5:13). Цей вірш нагадує, що справжню свободу не треба використовувати суто для задоволення тілесних бажань, а – для служіння в любові.
Православна церква наголошує на важливості збереження цноти до шлюбу, вбачаючи в цьому прояв поваги до себе та майбутнього подружжя. Церква вчить, що статеві стосунки мають місце лише в контексті шлюбу, який є благословенним союзом між чоловіком і жінкою.
У Православній Церкви є важливим розуміння потрібності визнання суспільної згоди для збереження та розвитку справедливого суспільства, що наполягає на непорушності людської гідності та свободи. Це означає, що дотримання моральних принципів, зокрема цноти, сприяє побудові здорового суспільства.
Отже, попри сучасні тенденції та зміни в суспільних нормах, православна церква продовжує вважати цноту до шлюбу важливою моральною цінністю, що базується на біблійних принципах. Збереження цноти є проявом поваги до Божого задуму щодо людини та шлюбу, а також сприяє духовному та моральному зростанню особистості.
Протоієрей Ігор Андрес ВЕРЕТКА КАЗМІРЧУК, настоятель храму Волинської ікони Божої Матері села Богушівка Луцького району Іоанно-Богословського деканату та храму Святого Апостола Андрія Первозванного села Верхівка Луцького району Успенського деканату.
Читайте також: Чому не можна ворожити на свою долю? Роз’яснення священнослужителя з Волині.
