У свої 70 років Микола Денисюк мав ще стільки творчих планів…
Волинянин Микола Денисюк був фізиком за фахом і великим романтиком у душі
«Суботній вечір приніс сумну звістку: помер житель села Щитинська Воля, що на Ратнівщині, в минулому – вчитель, директор місцевої школи, майстер журналістики, краєзнавець, наш кум і просто хороша людина – Микола Степанович Денисюк», – написала на своїй сторінці у фейсбуці знана ратнівська педагогиня Галина Салівончик
Фізик за вчительським фахом і великий романтик у душі, Микола Степанович багато років був активним дописувачем газети «Волинь». Надсилав нам як різноманітні хрестиківки, так і свої краєзнавчі дослідження, які стали основою його чудової книги «За болотом Луховим».
Це він розповідав на сторінках нашого видання про озеро Волянське, яке вважав своїм, рідним. Про поетичність душі цього чоловіка свідчать ось ці рядки: «У лозах горло дере деркач, крячуть качки, б’ючи об воду крильми. Здіймаються вгору лебеді, над лугом ніжно кигиче чайка. Пташиний оркестр у поєднанні із жаб’ячим виграє свою нескінченну симфонію…». Публікація Миколи Денисюка на захист цієї краси так і називалася – «Не розстрілюйте симфонію озера Волянське».
Публікація Миколи Денисюка на захист цієї краси так і називалася – «Не розстрілюйте симфонію озера Волянське».
А скільки разів Микола Степанович був редакційним гідом і показував нашим журналістам неймовірної краси місця Поліської глибинки! Це з ним вони побували на «острові Кохання», що на його улюбленому озері Волянському, коли на човні здійснили мандрівку по трьох озерах – Святому, Волянському й Білому.
Читайте також: Коли розливалася вода, то хліб в «острівні» Почапи доставляли вертольотом.
З ним читачі «Волині» відкрили для себе й села Залухів, Почапи, Хабарище і, звичайно, – хутори, яких колись на Ратнівщині було дуже багато.
Тож для нас – це велика втрата...
Вічна пам’ять Миколі Степановичу і Царство Небесне!
Читайте також: У кросвордиста з 30-річним стажем на рахунку майже 250 хрестиківок.
