«Тепер коханий жартує, що прийшов служити саме до нашого загону, бо відчував: «Там – його любов».
«Гучне українське весілля відсвяткуємо після Перемоги»
Андрій та Олександра Королі познайомилися під час проходження служби у Могилів-Подільському прикордонному загоні на Вінниччині. Між ними одразу зародилися почуття. Але вторгнення окупантів внесло свої корективи в життя закоханих. Андрій у складі «Сталевого кордону» виконує бойові завдання на Сході країни, медикиня Олександра поїхала до іншого підрозділу – в Одесі
«Мій тато – військовий, тому ще змалечку чітко розуміла, що таке служба. Після школи вступила до Житомирського медичного коледжу, де отримала спеціальність фельдшерки, – розповіла Олександра Король. – Згодом вирішила присвятити себе військовій медицині, подала документи до Могилів-Подільського прикордонного загону. Чесно кажучи, до кінця не вірила, що пройду співбесіду. Коли повідомили, що підписують зі мною контракт, щастю не було меж. Весь час перебувала на місці дислокації загону, в зону бойових дій не виїжджала. Десь через пів року до прикордонників долучився Андрій. Тепер коханий жартує, що прийшов служити саме до нашого загону, бо відчував: «Там – його любов».
Те, що Андрій ставиться до неї дуже щиро, що він – турботливий, добрий, справжній та надійний, Олександра зрозуміла через декілька місяців після їхнього знайомства, коли прихворіла.
«У мене була собака породи лайка. Андрій сам зателефонував та запропонував допомогу з вигулом Герди. Коханий приїжджав двічі на день. І, що цікаво, Герда відразу йому довірилася, хоча раніше нікого до мене не підпускала, – зауважила Олександра. – Через декілька місяців після того, як ми з Андрієм почали зустрічатися, спалахнула велика війна. Я залишилася в Могилів-Подільському, Андрій із побратимами вирушив на Житомирщину. Пам’ятаю, як уранці 24 лютого він написав, що їх обстрілюють. Потім зв’язок обірвався, але за декілька годин коханий таки відписав, що все добре. Він не розповідав мені всього, але знаю, що багато чого пережив, що в їхнє розташування прилітали ракети та артилерійські снаряди з боку білорусі. Далі Андрій служив на деокупованій Чернігівщині…».
У серпні 2023 року прикордонник отримав відпустку, й закохані вирушили до річки помилуватися заходом сонця. «Це місце – на межі Вінницької, Хмельницької та Чернівецької областей.
Неймовірні краєвиди, – додала Олександра Король. – Я відчула, що підійшов Андрій… Обертаюся, а він – на коліні з квітами, каблучкою... Звісно, я погодилася. Плакали від щастя обоє. Для нас це було важливим та виваженим кроком. Весілля не святкували, не на часі – просто розписалися. А вже через десять днів Андрій знову вирушив на фронт – на Куп’янський напрямок. Щодня зранку чекаю на дзвінок чи повідомлення від чоловіка. Молюся за нього та всіх бійців. Тепер у нас із Андрієм одна велика мрія – якнайшвидша Перемога. А після неї, впевнена, ми відсвяткуємо гучне українське весілля з рідними, друзями й побратимами».
Анастасія ФЕЩЕНКО, «Главком».
