Прощальні слова Тараса Степаненка: «Я в «Шахтарі» виріс не тільки як футболіст, а й як людина»
Останній свій матч за «гірників» 35-річний опорний півзахисник програв, хоч і перебував на полі лише кілька хвилин. «Це була гарна подорож! Дякую, «Шахтар»! Все заради Перемоги… і назавжди в моєму серці», – заявив він після фінального свистка
30 січня 35-річний український хавбек Тарас Степаненко провів останній матч за донецький Шахтар, вийшовши на 89-й хвилині поєдинку 8-го туру Ліги чемпіонів 2024/25 проти Боруссії Дортмунд (1:3) замість Дмитра Криськіва.
Ліга чемпіонів. 8 тур. «Боруссія» (Дортмунд, Німеччина) – «Шахтар» (Донецьк, Україна) – 3:1 (1:0 – Гірассі, 17 хв.; 2:0 – Гірассі, 44; 2:1 – Марлон Гомес, 50; 3:1 – Бенсебаїні, 79).
«Шахтар»: Різник – Вінісіус, Матвієнко, Бондар, Азарові (Педро Енріке, 73) – Криськів (Степаненко, 89) – Зубков (Траоре, 73), Судаков, Марлон Гомес (Бондаренко, 83), Кевін – Педріньйо (Невертон, 83).
Стадіон: «Сігнал Ідуна Парк» (Дортмунд, Німеччина). Арбітр: Гленн Нюберг (Швеція).
Відеоогляд матчу – за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=VboVodTZgnM .
Тарас Степаненко (зріст 181 см) виступав за донецький клуб із 2010 року. На його рахунку 439 матчів та 30 голів. З клубом він виграв 25 трофеїв (серед них – 10 чемпіонств України!).
«Тарас Степаненко зіграв останній матч за «Шахтар» ⚒️ Легендарний півзахисник виступав за клуб із 2010 року, провів 439 матчів, забив 30 голів і виграв 25 трофеїв із «гірниками». Детальніше розповімо в четвер», – йдеться в заяві клубу.
Тим часом сам Тарас Степаненко попрощався з гірниками у своїх соціальних мережах, опублікувавши відповідне відео.
«Це була гарна подорож! Дякую, «Шахтар»! Все заради Перемоги... і назавжди в моєму серці ⚒️❤️», – підписав пост Степаненко.
Після програно матчу «Боруссії» Дортмунд, який означав виліт «гірників» із Ліги чемпіонів, 35-річний Тарас Степанюк дав інтерв'ю, в якому прокоментував свій вихід з команди та трансфер до турецького чемпіонату – у команду «Еюпспор» (на цей момент команда перебуває на 4-му місці):
– В мене зараз на серці спокій. Я вже не один тиждень переживав багато емоцій, в тому числі сумних. Мені не так просто йти з моєї рідної команди. Вона зажди у мене в серці. Я завжди буду її любити, завжди буду за неї вболівати, – каже Тарас і наголошує: – Але приходить час, коли треба щось змінювати. Я для себе прийняв рішення, що хочу ще пограти в футбол. Я дуже вдячний клубу, його президенту та керівництву, які пішли мені назустріч, відпустили та дали можливість ще насолоджуватися грою.
– Чому обрали саме Туреччину?
– Коли тобі 35 років, не можна сказати, що в тебе буде багато варіантів. А Туреччина – така країна, яка не дивиться на паспорт. Вони просили дані щодо моєї фізичної готовності, дивилися, як я виглядаю, розмовляли з моїми тренерами з фізпідготовки, з тренерами, які у мене були раніше, зокрема з Луческу. Тому Туреччина. Мені запропонували пограти. Я з задоволенням пограю.
Я дуже вдячний тренеру, який дав мені зіграти останній матч. Для мене це дійсно було важливо.
В роздягальні я сказав, що для мене було честю працювати в цьому клубі. Подякував всім. Для мене це були щасливі 14 з половиною років. Тільки теплі та гарні спогади будуть. Я не прощаюся, а кажу «до побачення». Звичайне життя довше за футбольне. Думаю, все буде добре, я буду приїжджати на матчі «Шахтаря», вболівати за команду. Все нормально.
– Обряд передачі капітанської пов’язки був?
– Та ні. Я практично вже пів року не грав так, як раніше. Капітан команди – Матвієнко. Але я забрав капітанську пов’язку на пам’ять. Мені футболку подарували – поставлю в рамочку. Для мене це має велике значення. Життя пройде, а такі речі залишаться в пам’яті.
– Ви – останній гравець цього «Шахтаря», який грав на «Донбас Арені». Які думки?
– Я пройшов з «Шахтарем» все. Я був, коли було дуже добре. Я був, коли було дуже погано. «Шахтар» допомагав мені завжди – й коли було добре, й коли було погано. Президент дотримався кожного свого слова, коли я з ним вперше зустрівся.
А я хотів бути людиною, яка на добро відповідає добром. Намагався навчатися та зростати. Я в «Шахтарі» виріс не тільки як футболіст, а й як людина. Багато чому навчився, старався бути прикладом для молодих і в поразках, і в перемогах, коли грав і коли не грав. Завжди поважав клуб. Для мене головне – коли я піду, щоб про мене казали добре, щоб я заслужив повагу та залишив пам’ятні відчуття.
Підсумкова турнірна таблиця групового раунду Ліги чемпонів:
Читайте також: Ексфутболіст «Волині»: «Після поразки 0:5 від «Зорі» до Луцька добиралися маршруткою».