Вічна пам'ять Герою.
Не встиг освідчитись коханій: Ковель попрощався із загиблим Героєм Станіславом Вакулічем
Сьогодні на Волині провели в останню путь Станіслава Вакуліча, сержанта військової служби за контрактом, старшого стрільця першого стрілецького відділення військової частини 1141 Національної гвардії України
Про це повідомив міський голова міста Ігор Чайка.
«Станіслав Вакуліч народився 24 лютого 2002 року у селі Велимче колишнього Ратнівського, а нині Ковельського району. У місцевій школі здобув початкову освіту. Сім’я переїхала до Ковеля. Тож шкільне навчання Станіслав продовжив у ковельській ЗОШ №13. Захоплювався футболом. Після закінчення 9-го класу вступив у Львівський коледж транспортної інфраструктури, вивчився на помічника машиніста.
14 листопада 2020 року, коли йому було лише 18, підписав контракт та пішов служити у Нацгвардію. Прикладом для нього був хрещений батько, рідний брат матері Василь Васильович Редькович, боєць Національної гвардії України, який і сьогодні захищає країну на фронті.
У день, коли юнакові виповнилося 20 років, розпочалась повномасштабна війна. У зону бойових дій він потрапив 1 листопада 2024 року. Спочатку був на Запорізькому напрямку фронту, потім на Донецькому.
Щоразу, як тільки з’являлася можливість, Станіслав телефонував мамі Лесі Василівні. Бо знав, що її серце й душа завжди там, де єдиний син. Вдень чи вночі, повертаючись з позицій, був на зв’язку, аби почути голос рідної людини та заспокоїти, що все гаразд. Готувався до ротації. А найбільше – до особливого моменту у своєму житті: повідомив рідним, що планує освідчитися коханій дівчині Софії. Мав купити каблучку та зробити пропозицію.
Не судилося. Війна зруйнувала їхнє кохання. Несказані слова... Неподаровані квіти… Розімкнені обійми...
Станіслав Вакуліч загинув 25 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новотроїцьке Донецької області внаслідок бойового зіткнення.
Назавжди 22… Невинна душа юнака знайшла вічний спокій на небі.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Героя Лесі Василівні; коханій дівчині Софії; батькові – Василю Васильовичу Вакулічу, який після поранення на Курщині зараз проходить реабілітацію; вітчиму Володимиру Богдановичу Сенюті, який також півтора року у лавах ЗСУ. Для нього Станіслав став рідним сином з раннього дитинства. Співчуття усім рідним, друзям, кожному, у чиєму серці було і залишиться місце для спогадів про Станіслава.
Вічна пам'ять і слава Герою!», - йдеться у повідомленні.
