Українці в Осло закликали світ до вольових рішень щодо закінчення війни в Україні.
Закордоння очима волинської журналістки: «Потоптаний триколор – символ нашої сволотної сусідки – не викликав у перехожих ні осуду, ні співчуття»
Чим переймалася і з чого дивувалася упродовж останнього часу редакторка відділу інформації газети «Волинь» Леся ВЛАШИНЕЦЬ
…з поваги данців до своїх інформаційних прав
З перших днів свого перебування в Копенгагені вже три роки поспіль не перестаю приємно дивуватися увагою тутешньої влади до думки місцевого населення про свій побут, проблеми та побажання. В цій країні кожен має свою електронну пошту, яка слугує своєрідною зв’язковою між громадянами й тимчасовими мешканцями з інших країн та владою, працедавцями, державними установами, дослідницькими університетами, медичними закладами, тощо. Крім цього, важливість усієї інформації більшість її відправників дублює поштовими листами. Листоноші з очевидною відповідальністю кладуть їх у поштові скриньки, що їх данці прилаштовують на хвіртках своїх приватних домоволодінь та під’їздах багатоповерхівок. На чільному місці – газети й журнали. Всі видання зазвичай великоформатні та відчутної товщини, що красномовно засвідчує повагу до преси, журналістської професії та свіжого друкованого чтива.
Листи ж сповнені найрізноманітнішого змісту. Наприклад, Міністерство здоров’я просить відповісти на запитання про донорство, університет Копенгагена – про ставлення та бачення населення до переробки пластику, статисти цікавляться міркуваннями українців про щоденне життя, проблеми та самопочуття в Данії, а лікарі невтомно закликають пройти профільні профілактичні огляди… Це, звісно, далеко не повний перелік тематичних послань, а одне з них – компактний посібник «Готуйся до криз» від Агентства надзвичайних ситуацій викликало особливу цікавість, зумовлену війною в рідній країні. Лист починався дуже коректно, аби не викликати в отримувача зайвого стресу: «Данія – безпечна країна. Нас зрідка вражають аварії та катастрофи, але можуть виникати кризи, спровоковані більш суворими погодними явищами та зростаючою загрозою диверсій…», – йдеться в ньому.
…як прем’єрка повідомила, що запаслася вже консервами і батарейками…
Не дивуюся, що далеко не всі мої співвітчизники надали належного значення рекомендаціям влади зробити саме з цих причин запас консервованих продуктів, предметів першої необхідності, яких вистачило б бодай на три дні життя без електрики, інтернету чи інших централізованих комунальних послуг. В Україні ж ніхто не вірив у війну навіть попри те, що про її загрозу попереджали лідери провідних країн світу. Воно й не дивно, коли Президент Зеленський в цей час обіцяв «шашлики» у травні... В соціальних мережах факти й коментарі про це з’явилися згодом й оприлюднюються досі. Застереження про загарбницькі плани росії очільники найвищого рівня трактували нам «фейками й нападами не на вашу землю, а на ваші нерви». Біда від такої неприпустимої безпечності та горе-чиновницького розуму не забарилася, а через банальне «маємо те, що маємо» чи не кожна сім’я пересічного українця носить траур від втрати когось найдорожчого, – друга, родича. Скільки ж ще тої скорботи попереду, знає лише Бог!
Пані Фредеріксен наголосила на загрозі безпеці Данії, яку вбачає в… москалях, а не у Дональді Трампі, який зазіхає на Гренландію.
Натомість у знайомих данців та з місцевих ЗМІ дізнаюся, що заклик можновладців «Готуйся сам заради себе та заради громади» – для них не вчорашній. За словами прем’єр-міністерки країни Метте Фредеріксен, навіть не тому, що «очікується агресивна війна проти Данії, як ми бачили в Україні, але існує ризик, наприклад, гібридної атаки чи кібератаки». На її думку, дотримання рекомендацій «надзвичайників» – це насамперед питання формування «власної стійкості».
При цьому пані Фредеріксен наголосила на загрозі безпеці Данії, яку вбачає в… москалях, а не у Дональді Трампі, який зазіхає на Гренландію. «За оцінками спецслужб нашого оборонного альянсу, росія зараз переозброюється так швидко, що вони зможуть атакувати країну НАТО протягом кількох років», – пояснила вона.
«Коли сьогодні влада рекомендує мати воду, старомодний радіоприймач і батарейки до нього та, наприклад, скумбрію в томаті чи ще якусь «гарну» консерву тривалого зберігання, то це тому, що можуть бути різні ситуації», – підкреслила Фредеріксен. І публічно запевнила, що вже завбачливо запаслася і консервами, і батарейками…
…акцією протесту українців в Осло
Заможна Норвегія, яку відвідала в січні, мені запам’ятається комфортом, створеним для своїх громадян і туристів, та приголомшливо мальовничою природою серед чотирьох морів Північного Льодовитого океану та Скандинавських гір.
Осло – не таке велике. Населення міста становить майже 800 000 мешканців. Його центр захоплює архітектурою минулих століть, мегакрасиво поєднаною з блискучими сучасними багатоповерхівками. Місто вражає акуратністю, неповторними древніми та сучасними пам’ятниками, дуже чистими портами, човнами та набережними з десятками роздягалень та міні-саун для «моржів» (ними аж кишіли береги), десятками великих і малих ковзанок, де вправляються у фігурному катанні наймолодші та найстарші шанувальники ковзанів…
Ціни в закладах торгівлі помірні, зважаючи на високі зарплати норвежців. Каву можна випити за 2,5 євро, підкріпитися сендвічем – за 3–5 євро. Прості страви в закладах харчування стартують від 15 євро за порцію. В магазинах є все, чого бажає душа. Окрема тема – алкоголь. Купити спиртне можна тільки у спеціалізованих державних магазинах. Вартість таких напоїв тут у 3–6 разів вища, ніж в інших євродержавах (пляшка горілки за 70–100 євро – це норма). Більшість закладів, де їх продають, відкриті тільки до 6-ї вечора. У звичайних магазинах у визначені години продається лише пиво.
Попри спокійний й упевнений життєвий ритм норвежців цьогоріч у січні уряд країни представив звіт про загальну готовність до кризи та війни. Його теж уклали на тлі війни росії проти України. У планах – збільшити кількість призовників цивільної оборони, підготуватися до кіберзагроз та в нових будівлях планувати укриття.
Осло не забудеться мені й зустріччю із земляками-українцями. На одній з великих площ міста неподалік будівлі Сторингу – резиденції парламенту – групка з 20-ти наших співвітчизників не добирала слів рідною й норвезькою для росії й країн-терористів, що постачають їй зброю, закликаючи світ «прийняти вольові рішення, здатні поставити Україну в сильну військову економічну та дипломатичну позицію. А потоптаний триколор нашої сволотної сусідки-загарбниці ні в кого з перехожих не викликав ні осуду, ні співчуття.
Читайте також: «Вбивство єдності: Порошенко розповів, що він думає про вибори під час війни».
