Українські військові на протезах вирушили на найвищу вершину Африки

Михайло, Роман, Владислав і Олександр, які втратили кінцівки під час бойових дій, і Ольга, яка пережила важке поранення, готувалися до сходження 4 місяці. Подолати маршрут планують за шість днів – чотири дні підйому та два дні спуску. 

Про це пише Віледж.

Під час сходження буде знято документальний фільм «Друге дихання». Мета проєкту – показати, що, попри поранення чи ампутації, життя не втрачає сенс.

Підйом почали з висоти 1800 метрів: у перший день вдалося набрати 900 метрів висоти та пройти 12,5 кілометрів за п’ять–шість годин. 

Михайло «Грізлі» Матвіїв

Михайло із Львівської області, служить у спеціальному підрозділі «Омега» з 2021 року. Поранення отримав під час зачистки російських позицій, наступивши на протипіхотну міну, а на протез став у квітні 2023 року. «Грізлі» активно займається спортом (бокс, бразильське джіу-джитсу, вейксерфінг, шахи), а також любить подорожі й походи в гори.

Роман «Добряк» Колесник

Роман із Київщини, до ЗСУ приєднався на початку повномасштабної війни. Поранення отримав від уламку танкового снаряда під час успішного штурму, запротезувався у вересні 2022 року.  «Добряк» – кандидат у майстри спорту й колишній тренер з ММА.  Зараз продовжує бігати й займатися боксом, зокрема й у поєдинках.

 Ольга «Висота» Єгорова

Майстер спорту з важкої атлетики Ольга «Висота» з Дніпропетровщини. Після початку повномасштабної війни активно волонтерила, а потім вступила до ЗСУ, де пройшла шлях від канцелярської працівниці до стрільчині. В 2023 році отримала важке осколкове поранення живота. Згодом отримала ще одну травму під час бойової місії. Зараз повністю відновилася та повернулася до служби.

Владислав «Шатя» Шатіло

Владислав став добровольцем у 18 років. Із 2014 року служив у Луганській області, на маріупольському напрямі та в районі Світлодарської дуги, зокрема й у складі «Азову». Праву ногу нижче коліна втратив у березні 2019 року, наступивши на російську протипіхотну міну. Влітку того ж року отримав протез. Через поранення звільнився з армії, але в 2022 році повторно мобілізувався і брав участь у обороні рідного міста Чернігова. 

Зараз служить у Державній прикордонній службі.  Також «Шатя» – золотий і бронзовий призер змагань Warrior Games, які організовує американське Міноборони,  й срібний призер чемпіонату світу з бігу з перешкодами (член збірної Strong Spirit Games 2024).

Саша «Рагнар» Міхов

Колишній військовослужбовець «Рагнар» зараз живе у Одесі й займається громадською діяльністю, зокрема й для підтримки ветеранів. Закінчив академію Нацгвардії в 2015 році, пізніше приєднався до спецпідрозділу «Омега». Ногу втратив у Луганській області в травні 2023 року, а протез отримав у жовтні. Після травми став чемпіоном України та срібним призером чемпіонату світу з пара-джиу-джитсу.

Наприкінці осені всі разом тренувались у Карпатах та здійснили пробне сходження. У грудні Михайло та Олександр хотіли піднятися на Говерлу, але почався сильний вітер, і гід вмовив їх не ризикувати, щоб не отримати нові травми. Але Роману «Добряку» Колеснику таки вдалося піднятися на Говерлу. 

Крім цього, в кожного був власний набір вправ. Наприклад, Ольга Єгорова тренувалася в перервах між службою: «3 жовтня я почала активно бігати. У листопаді – вже по 10–15 кілометрів раз або двічі на тиждень. Можете собі уявити, як непросто «назбирати» таку дистанцію у прифронтових населених пунктах. Війна витягає багато фізичних й моральних сил (останнє більше). Взагалі не знаю як, не скаржачись, я готувалась довгих чотири місяці».

У перервах між службою Владислав Шатіло так само активно бігав та займався силовими тренуваннями. Олександр Міхов більш інтенсивно займався пара-джиу-джитсу, мав силові навантаження й багато їздив на велосипеді. Михайло Матвіїв також тренувався, їздячи на велосипеді, а також бігав і робив інтенсивні вправи на сходах.

Перед сходженням на Кіліманджаро учасники також проходили медичний чекап. Наприклад, «Грізлі» й «Добряк» пройшли кілька етапів обстежень у львівському центрі Unbroken, серед них тест на рівень витривалості під час підйому на протезах та вимірювання осей навантаження, а також були на огляді реабілітолога, травматолога, фізичного терапевта, протезиста, хірурга, на УЗД та ехокардіограмі серця. 

«У моєму випадку стопа механічна, тож нічого не треба заряджати, – розповідає Віледжу Михайло «Грізлі» Матвіїв. У мене також є коліно, це теж плюс. Але мені потрібно було брати з собою інструменти, щоби в разі чого я міг відремонтувати чи підкрутити свої стопи. Також треба було брати запасну стопу (на випадок того, що перша зламається), запасний куксоприймач, лайнери, вакуум. На лайнері є резина, яка має властивість рватися, і якщо раптом там буде дірочка, то кукса не буде зафіксована всередині протезу. Добре також, коли із собою є штани, які розстібаються вище коліна збоку – щоби було легко розстібнути й протерти кукси, але не знімати повністю штани».

Перед тим, як зійти на висоту майже шість тисяч метрів, потрібно було пройти акліматизацію. Так організм звикає до тиску, який змінюється із висотою. Крім того, це допомагає мінімізувати наслідки гірської хвороби, яка може виникати під час сходження.

Два дні перед сходженням експедиція пробула на висоті більше 2400 метрів у національному природному заповіднику «Нгоронгоро». Це великий вулканічний кратер за 200 кілометрів від Кіліманджаро, де можна подивитися на савану та багато африканських тварин.

Військовослужбовці також встигли відвідати плем’я масаї. «Вони вважаються давнім войовничим плем’ям. Мене вразила культура африканського народу – їхні традиції, танці, співи. Всі ми в Африці вперше і побачити таке плем’я із книжок історії було справді захопливо», – розповідає  Владислав «Шатя» Шатіло.

Документальним фільмом «Друге дихання» хочуть показати: українські військовослужбовці з ампутованими кінцівками – не об’єкти жалю, а ті, хто будують нову Україну. Прем’єру стрічки запланували на осінь 2025 року.

Один із учасників експедиції, Роман «Добряк» Колесник, упродовж сходження поставив ціль зібрати один мільйон гривень на потреби Третьої штурмової  бригади, де він раніше служив. 

«Загалом маршрут складний, але це не зупиняє, а, навпаки, мотивує продовжувати далі!» – вмотивовано розповідають військові.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Волинська бригада швидко вибила групу окупантів з підприємства у Торецьку (Відео).