Хронічний бронхіт: як уникнути ускладнень?

Тривале запалення в бронхах, яке проявляється щонайменше три місяці на рік протягом двох років поспіль, називається хронічним бронхітом. Захворювання характеризується частим кашлем з мокротинням, важкістю та болем у грудях, першінням у горлі. Причиною появи такого стану найчастіше стають несприятливі фактори зовнішнього середовища або шкідливі звички, через які слизова в горлі постійно піддається подразненню: переважно це куріння та надмірне вживання алкоголю.

Бронхіт у хронічній формі потрібно лікувати комплексно та тривало, однак за відсутності адекватної терапії він може призвести до важких загострень:

• хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) — порушення бронхіальної прохідності з необоротною обструкцією дихальних шляхів;
• респіраторної недостатності — зниженню газообміну в легенях, що призводить до гіпоксії (нестачі кисню у крові) та гіперкапнії (накопичення вуглекислого газу);
• легеневої гіпертензії — підвищення тиску в легеневій артерії;
• правошлуночкової серцевої недостатності — перевантаження правих відділів серця через підвищений тиск у малому колі кровообігу;
• рецидивуючих бактеріальних інфекцій;
• бронхоектазів — формування необоротних деформацій бронхів;
• емфіземи легень — деструкції альвеолярної тканини, що призводить до порушення дихальної функції;
• спонтанного пневмотораксу — розриву емфізематозних булл із потраплянням повітря у плевральну порожнину та колапсом легені;
• системного запалення — розвитку метаболічних порушень, саркопенії, остеопорозу та підвищеного ризику серцево-судинних захворювань.

Основні стратегії профілактики ускладнень

Лікування хронічного бронхіту включає комплекс заходів для зменшення запалення, полегшення симптомів та запобігання наслідкам. До них належать:

1. Відмова від куріння — паління спричиняє стійке запалення та пошкоджує дихальні шляхи, через що в них накопичується слиз та погіршується вентиляція легень.
2. Медикаментозне лікування, яке призначає фахівець. Лікарська терапія може включати застосування бронхолітиків, інгаляційних кортикостероїдів і муколітиків. Часто фахівці прописують і безрецептурні препарати з рослинними компонентами та доведеною клінічною ефективністю, які допомагають боротися із запаленням, розріджують мокротиння та покращують бронхіальну прохідність.
3. Вакцинація — люди з хронічним бронхітом зазвичай переносять застудні захворювання важко та перебувають у групі ризику щодо ускладнень. Їм слід робити щеплення від грипу щороку, а також переконатися, що вже була зроблена разова профілактика проти пневмококової інфекції.
4. Респіраторна реабілітація — сюди відносяться фізичні вправи, дихальна гімнастика та навчання технікам правильного дихання.
5. Обмеження контакту зі шкідливими факторами — уникнення місць із високою концентрацією забруднювальних речовин, пилу та хімічних подразників, позбавлення від алергенів удома та, за можливості, на робочому місці.
6. Респіраторна гігієна — вона передбачає регулярне миття рук, обмеження контакту з людьми з явними ознаками застуди, дотримання правил під час чхання та кашлю.
7. Здоровий спосіб життя — збалансоване харчування, регулярна фізична активність, контроль рівня гідратації, підтримка оптимальної ваги.

Рекомендації щодо лікування хронічного бронхіту відрізняються залежно від конкретного стану людини, важкості симптомів та супутніх захворювань. Тому важливо, щоб пацієнт проходив періодичні обстеження у фахівця, який створить індивідуальний план терапії та буде його коригувати в міру одужання.