Роман Шварцман виголосив потужну промову в німецькому парламенті.
«Гітлер хотів убити мене тому, що я – єврей, зараз путін намагається вбити мене за те, що я – українець»
Найяскравіші за тиждень думки і цитати
Михайло ДРАПАТИЙ, командувач Сухопутних військ ЗСУ, про випадки вбивства співробітників ТЦК:
«Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих у тилу побратимів... Єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні сили. Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість. Ми зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить наші міста, людей у них, кордони, небо і землю, нашу державу, наш прапор, наш дім».
Роман ШВАРЦМАН, 89-річний мешканець Одеси, який пережив Голокост, виступив у німецькому парламенті:
«путін намагається знищити нас як націю, так само як Гітлер намагався знищити євреїв під час Другої світової війни. Гітлер хотів убити мене тому, що я – єврей, зараз путін намагається вбити мене за те, що я – українець».
Сергій ФУРСА, аналітик, про вбивство на Полтавщині військовослужбовця ТЦК:
«росіяни тріумфують і тому, що це сталося, і тому, що вони зробили все, щоб це сталося, і тому, що багато українців готові радіти чи співчувати вбивці. Вбивці українського солдата. І це все – результат дуже ефективності російської пропаганди, яку залюбки «хавають» прості українці, які цього тижня раділи і зупинкам грантової допомоги для України, і вбивству українського солдата. Занадто багато російських наративів під час війни з росією. Це – шлях до поразки. І треба визнати, що програємо в головах, щоб це змінити… І сьогодні путін тріумфує. Бо вбивати українських солдатів уже почали самі українці. Яких він надихнув. Використав їх страхи. І глупоту».
Сергій МАРЧЕНКО, блогер, про геноцид:
«Зловив себе на думці, що сьогодні, у 80-ту річницю жертв Голокосту, ми, українці, дуже схожі на євреїв Європи 1940-х років. Так само, як євреї тоді, зараз ми гинемо, а всі інші намагаються нас не помічати».
Борислав БЕРЕЗА, політик, про вибух у Рівненському ТЦК, внаслідок якого загинула людина і кілька було поранено:
«Ті, хто скоїли це, повинні сісти на довічне і не важливо, що їх мотивувало, чи хто ними керував. Той, хто радіє цьому, – наволоч, гірша за рашистів, бо радіє трагедії у своїй країні проти своїх військових. Це – не українець, а – манкурт та зрадник».
Валерій ПЕКАР, громадський діяч, публіцист, дивується радості деяких українців, що США припинили фінансування в Україні проєктів за програмою USAID:
«Противники американської допомоги таки мене розізлили.
Ну добре, я готовий прийняти (хоча ні, не готовий!), що ви проти допомоги фермерам із розмінуванням, ВПО – з житлом, місцевим громадам – із генераторами, лікарням – із обладнанням. Тому що у вас особисто все – добре: ви – не фермер, живете у власній квартирі й не хворієте.
Але як щодо бомбосховищ у школах? Ваші діти до школи ходять? Нічого не турбує? Чи в них – броньовані капелюшки?
Це – якась суміш вкрай низького інтелекту, нульової емпатії, вміння радіти лише тому, що в сусіда корова здохла, і нестримного бажання вистрілити собі в ногу, щоб ненависним бюрократам зробити гірше».
Зоя КАЗАНЖИ, блогер, про обстріл росіянами центру Одеси:
«Балістика по центру Одеси. Є постраждалі. Сильно пошкоджена будівля готелю «Брістоль». Це – серце міста. Історичні памʼятки. Охороняється ЮНЕСКО. Певне, наші одеські «пушкіністи» пишуть термінового листа в ЮНЕСКО. Про те, що росіяни варварськи знищують історичні, архітектурні, культурні памʼятки. Пушкін, яким вони так переймалися, неушкоджений. А за Пушкіним завжди приходять пушки».
Олег ШАРП, дипломат, про рішення Регламентного комітету Верховної Ради відсторонити Петра Порошенка на одне пленарне засідання через нецензурні слова у бік «слуги» Богдана Яременка:
«Зеленський матюкається – весь світ тягає його цитати та ще й із перекладом. Порошенко приватно «посилає» негідника, який прямо із залу ВР замовляє повій – як він міг! Бойко пропонує брататись із росіянами – його навіть голосу в Раді не позбавляють. Порошенко надає допомогу ЗСУ на 6 млрд грн – ату його!».
Олег КАРПЕНКО, заступник директора Фонду «Повернись живим», про майбутнє:
«Суспільство має усвідомити, що шлях до перемоги лежить через перебудову нашої буденності. Так, як було до 24 лютого 2022-го, вже ніколи не буде. Щоб продовжувати існувати як нація та країна, нам доведеться стати повністю мілітарними. З великою імовірністю мілітарними доведеться стати назавжди. І це стосується не тільки війська – йдеться буквально про все: про економіку, про культуру, про людей різного віку, професій та соціального статусу. Маючи такого сусіда, Україна та українці завжди повинні бути готовими до бою».
Максим ЖОРІН, військовий, заступник командира 3-ої ОШБр, про зниження мобілізаційного віку:
«Мобілізаційний вік в Україні знижувати треба, але створивши для цього відповідні умови. Вважаю, що молоді ми маємо дати можливість підписати контракт на визначений термін. На рік, два, а не до кінця військового стану.
Друга складова – грошова мотивація. Потрібні одноразові виплати при підписанні контракту для молоді. Разом зі зрозумілою перспективою по строках служби це може стати тим рішенням, що навіть збільшить кількість добровольців в армії молодого віку».
