Ревізія шкільного харчування: як харчують учнів у Луцькому ліцеї №1

Кореспонденти газети «Луцький замок» без попереджень і домовленостей з керівництвом відвідали кілька шкіл Луцька. Зокрема, побували у Луцькому ліцеї №1.

Про це пише Луцька міська рада.

Зі слів директора школи Андрія Киці, навчальний заклад налаштував ідеальну співпрацю з комбінатом шкільного харчування.

«Ми один одного розуміємо, і коли є якесь питання, то спілкуємось і вирішуємо. Основна мета – створити комфорт для наших учнів та працівників школи. Одразу хочу сказати, що дівчата готують дуже смачно! За останній навчальний рік я не почув жодного нарікання щодо якості страв. Шкільне меню різноманітне: є на вибір – і гарніри, і десерти, і напої, і салати, і основна страва. Хочу подякувати колективу комбінату за розуміння наших шкільних проблем, ми разом робимо усе, аби кожен день тут було затишно й смачно», – розповідає він.

Директор ліцею зазначив, що тільки минулого року це комунальне підприємство закупило для шкільної їдальні обладнання на майже 1 млн грн. У школі є паровий конвектор для якісного приготування їжі, нові холодильники (в тому числі для зберігання салатів), електроплита, а також посуд (не пластиковий, але надлегкий і не б’ється), який подобається дітям зручністю.

З допомогою міської ради було придбано сучасну лінію роздачі. Коштами з місцевого бюджету зроблено ремонт обідньої зали і придбано нові меблі.

«Як на мене, тепер тут затишніше. Ми й батьків запрошуємо, аби спеціально подивилися, як харчуються діти. Була одна цікава історія: другокласниця говорила мамі: «Не хочу їсти в їдальні, бо не смачно». Мама прийшла, покуштувала страви, подякувала, вибачилась, що не так зрозуміла. Наступного дня та дівчинка ще й добавки просила. Це просто дитяча психологія! Батьки не раз вірять таким скаргам, тому просимо їх самим прийти й перевірити, чи це правда. Бо поки своїми рецепторами не відчують, що можемо доказувати один одному? Але просто стороннім людям вхід ми обмежуємо заради безпекової ситуації. Звичайно, педагоги теж у їдальні можуть купити собі якусь продукцію. Я от люблю пшеничну та гречану каші, які готують наші кухарі, а ще у них дуже добрі виходять тефтельки у червоному соусі. Після проведених майстер-класів асортимент значно збагатів і дуже додалося естетики у приготуванні й подачі страв. Дітям дуже подобається. Так що усе робимо, аби вони почувалися якнайкомфортніше», – каже Андрій Киця.

За словами директора, в ЗЗСО №1 обов’язково харчуються близько 450 учнів І-IV класів (на безоплатній основі за державною програмою) і понад 200 решти школярів. Окрім гарячих страв, вони можуть скористатись пропозиціями буфету з усякими спокусливими смаколиками. З-поміж випічки найбільшою популярністю в сучасних учнів користуються піци (як з курочкою, так і з сиром), вафельні трубочки, булочки, бельгійські вафлі, сінабони, пиріжки з усілякою начинкою, сирники під соусом з повидла чи вишень, пісочні тістечка та з шоколадом, який теж готують на місці. Принаймні такі вподобання помітила шеф-кухар Світлана Максимук з 23-річним стажем у школі №1.

«Багато чого змінилося порівно з минулими десятиліттями, – розповіла Світлана Миколаївна. – Наприклад, вже в меню прописано не гуляш, а нагетси, чахохбілі, котлета по-міланськи, відбивна, бургери, що школярам було в новинку. Також дуже розширився асортимент випічки, зокрема додалися вафельні трубочки зі згущеним молоком, донати з джемом, «шарлотка», а який у нас смачний львівський сирник! Для дітей ми нічого не смажимо (це шкідливо для здоров’я), лиш печемо у духовці. Колись дітей змушували пити склянку молока, зараз такого нема, натомість пропонуються такі напої, як узвар з сухофруктів, різні чаї, компот. Ми й робили какао, але особливого захоплення ним не побачили в учнів. Каву не готуємо. Змінилось й кухонне обладнання: насамперед нам великою допомогою став котел, який кип’ятить воду, і тепер не треба носити туди-сюди великі відра; у паровектоматі готуємо діткам різні страви, як-от котлети на пару, випічки з м’ясом. Надали нам тістомісильну машину, нову електричну плиту з духовкою, холодильники, кухонні столи та комбайн, що значно полегшує працю».

Щоб нагодувати першу зміну вчасно, працівники комбінату приступають до роботи о 5-тій ранку, а інколи й раніше. Додому йдуть уже після 17-ї, о тій порі зазвичай у шкільному «ресторані», як часом кажуть батьки, уже нема що купити.

«Буває по різному, – зауважує шефиня Світлана Максимук. – Одні діти вичищають тарілку за раз, інші покуштують всього по трішки та залишають. Є такі, хто не любить рибної котлети (в нас середа – «рибний день»), тоді її замінюємо на м’ясну. Все залежить від навиків вдома. Когось у сім’ї привчили їсти салат, когось – пити чай або компот. І ті звички переходять у шкільну їдальню. Ми маємо врахувати також, що тепер чимало дітей мають харчову алергію, у когось організм не сприймає лактозу, хтось не їсть макаронів чи переносить навіть запаху риби. Є й вегетаріанці та мусульмани (з категорії ВПО), вони їдять гарніри з салатом та супи. До слова, ми варимо супи без м’яса (бульйони заборонені), однак приправляємо маслом. Нікого не змушуємо доїдати усе подане; якщо дитина сидить без апетиту – можна підійти й спитати, в чому справа, та замінити страву. А найприємніше, коли учні з’їдають усе і дякують».

Має з чим порівнювати також технолог-кухар Наталія Чічкова, яка прийшла на комбінат шкільного харчування у далекому 1986-му році, та ще й певний час працювала в одному з барів міста. Набутий досвід став у пригоді, щоб орієнтуватись у модних тенденціях кулінарного мистецтва. У вільну від гарячого процесу хвилинку пані Наталя поділилась:

«Зараз ми подаємо такі собі м’ясні цікавинки, до прикладу, нагетси. Готувати не складно, зате нетипова для котлети форма і назва уже інтригує школярів. Смаки змінились, нинішня молодь стала більш вибагливою, тепер основний акцент ставиться на здорову їжу. Менше смаженого, більше вареного й пареного. Тому діти віддають перевагу м’якому м’ясу парової котлетки аніж присмаженій «підошві», як колись казали». А дорослі просять частіше рибу, легенькі салати, зокрема з пекінки. Страви з використанням майонезу чи крему тепер в навчальних закладах заборонені». Тетяна Климюк, яку колеги назвали «кондитер-супер-пупер», принагідно похвалилась, що випічка тут завжди свіжа: «Ми печемо сьогодні на сьогодні. Нема такого, аби зосталась якась стара булочка. Як бачу, що найбільше розбирають, то протягом дня ще допікаю. От сирною піцою дуже полюбляють ласувати. Діти хочуть різноманіття в їжі, тому маємо і щось стабільне з випічки, і постійно мусимо вигадувати щось нове. Відтак у нашій їдальні в день можна скуштувати, наприклад, 6-7 видів булочок, всіляке печиво».

Варто зауважити, що кухарська «самодіяльність» все-таки обмежена у закладах, яке обслуговує Луцький комбінат шкільного та студентського харчування (директорка Світлана Шмід). Позаяк типове меню на кожен тиждень складає головний технолог підприємства зі збірників рецептур, допущених законодавцем. Хоча щоразу страви інші, вартість комплексного харчування учнів І –ІV класів та учнів пільгових категорій одна – 50 грн. Ціна порції для решти відвідувачів шкільних їдалень варіюється залежно від обраної страви. До прикладу, гарнір з каші й котлети обійдеться в 22-24 грн. Як сьогодні викручується комунальна установа у таких цінових межах, справжня загадка.

Ольга Харів.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У Луцьку молодь отримала військовий стяг з підписами воїнів.