«Ось таку смертельну зброю «клепає» наш Іванович!».
Як ентузіасти постачають для ЗСУ… саморобні боєприпаси
«Івановича знають всі!» – чули ми від багатьох підрозділів на різних лініях фронту. Їх бійці, в умовах страшного дефіциту мін від держави, отримують саморобні міни виробництва Івановича і вчаться самі їх робити в нього на курсах
«Як добре, що ви познайомилися з Сашею! Він робить унікальні речі для знищення ворога», – а це вже від Олексія Петрова, який на власній практиці випробував деякі інші «бомбочки».
З Іриною Фріз та Іванною Климпуш-Цинцадзе відвідали кілька маленьких лабораторій, які виготовляють снаряддя для знищення ворога. Майбутнє цієї війни багато в чому залежить від дистанційного мінування, що особливо важливо для оборони наших рубежів. Україна сьогодні задає тренди в модернізації БпЛА і мін.
У кількох лабораторіях, які ми відвідали, експериментують з усім, з чого можна зробити снаряд для ворога. Використовують усе, що познаходили на складах і що можна переробити на міни. Мова йде про сотні тисяч дистанційних мін протягом років війни! Вони самознищуються із запрограмованим часом. Все це виробництво – без жодної державної копійки, за рахунок самих підрозділів, спонсорів, меценатів і фондів.
Нам було боляче чути від цих ентузіастів, які 24/7 віддаються своїй справі, до яких черга з підрозділів, що коли до них у лабораторії приїжджали чини з Міністерства оборони і Генштабу, то походили, «поцокали» – «та, тут не заробиш» – і зникли.
Держава має вкладати в такі розробки, допомагати стартапами і грантами, бо ці мізки після війни з радістю заберуть на Заході.
Держава має вкладати в такі розробки, допомагати стартапами і грантами, бо ці мізки після війни з радістю заберуть на Заході.
Під великим враженням – від ентузіазму й геніальності українських винахідників та інженерів, які у важких умовах роблять свій безумовний внесок у захист військових і майбутню перемогу.
В той же час, це – ще один приклад байдужості держави і чиновників, недалекоглядності і втрати часу. Якби
міноборони менше займалося чварами і інтригами, а більше опікувалися тим, що життєво необхідне воїнам, якби влада менше нарікала на партнерів і більше дивилися в дзеркало та навколо себе, ми могли б наростити власне виробництво якісних (!) мін.
Будемо піднімати ці питання у Верховній Раді і на зустрічі з військовим керівництвом. Страшно, що тим, хто мав би на руках носити наших винахідників і ентузіастів, на все – начхати.
Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат від «Європейської Солідарності».
Читайте також: «На Волині збирають кошти на найдорожчий у світі укол, щоб врятувати маленьку Мілану».
