Коли ми піднімалися від землі до висоти небесної, нас зустріли спочатку повітряні духи першого митарства, на якому судять за гріхи мови, за всяке слово марне, лайливе, безчинне, скверне. (Одкровення святого Іоанна Богослова).
Чому зараз на кожному кроці чути нецензурну лексику, особливо від дівчат-підлітків?
Хто в цьому винен найбільше – батьки, школа, вулиця чи церква?
«Нехай жадне погане слово не виходить із ваших уст…»
Сьогодні нецензурна лексика стала настільки поширеною, що її можна почути не лише серед дорослих, але й підлітків, зокрема дівчат. Це явище викликає занепокоєння у багатьох батьків, педагогів і духовних наставників. Щоб зрозуміти, чому це відбувається, слід розглянути кілька важливих аспектів, включаючи вплив сім’ї, школи, вулиці та церкви.
Християнство вчить, що батьки несуть відповідальність перед Богом за виховання своїх дітей у дусі любові, поваги та віри, а використання ненормативної лексики суперечить цим обов’язкам.
Сім’я – це перше і головне середовище, де формується мовлення та поведінка дитини. Якщо в родині вживають лайливі слова, дитина сприймає це як норму. Батьки, які не контролюють свою мову, подають поганий приклад, що може залишити глибокий відбиток на свідомості дитини. У Біблії сказано: «І виховуйте їх у напоминанні Господньому» (Ефесян 6:4). Це нагадування про відповідальність батьків за виховання дітей у моральній чистоті.
Школа також відіграє важливу роль у формуванні мовної культури підлітків. Учителі мають бути прикладом грамотного та етичного мовлення. Зникає рівень поваги батьків та суспільства до педагогів та школи в цілому, тому підлітки відчувають дуже часто безкарність у своїх діях.
Сучасна культура, включаючи музичну індустрію, кіно та соціальні мережі, значно сприяє популяризації нецензурної лексики. Особливо це стосується підлітків, які намагаються відповідати трендам і виглядати «круто» в очах ровесників. На вулиці та в інтернеті діти часто наслідують тих, хто використовує лайливі слова для самовираження або демонстрації сили.
Сім’я – це перше і головне середовище, де формується мовлення та поведінка дитини.
Церква завжди була осередком морального виховання. Проте її вплив на сучасну молодь зменшився через низький рівень релігійності серед населення. Багато підлітків не залучені до духовного життя, що позбавляє їх можливості чути про важливість чистоти мовлення. У Писанні говориться: «Нехай жадне погане слово не виходить із ваших уст, але тільки добре для збудування» (Ефесян 4:29). Ця настанова могла б стати потужним інструментом для боротьби з нецензурною лексикою, якби молодь мала ближчий контакт із церквою.
Хто винен?
Відповідь на це запитання не є однозначною, адже кожен із факторів відіграє свою роль. Батьки є першими, хто формує мовну культуру дитини, школа повинна підтримувати це виховання, а вулиця й соціальні медіа – це середовище, де ці зусилля можуть бути зруйновані. Церква ж могла б стати тим моральним компасом, якого так не вистачає підліткам, але для цього потрібна більша активність у роботі з молоддю.
Як боротися з цим явищем?
Батьки: Власним прикладом демонструвати правильне мовлення та контролювати контент, до якого мають доступ їхні діти.
Школа: Вводити уроки з етики, християнської етики, основи сім’ї, де підлітків навчатимуть культури спілкування, поваги одне до одного, розуміння, що ми усі різні, поваги до іншої думки та особистих кордонів. Такі бесіди у школах також потрібно проводити і з батьками. Школа – це та платформа, де можна говорити про морально-етичні, християнські норми великій кількості людей, а дітей навчати цьому з дитинства.
Суспільство: Обмежувати поширення контенту з ненормативною лексикою у медіа.
Церква: Активніше працювати з молоддю, організовувати зустрічі та дискусії на моральні теми.
«Хто береже уста свої та язика свого, береже душу свою від бід»
Православна церква категорично засуджує вживання матюків, вбачаючи в цьому гріх і духовну шкоду. Вчення Біблії, святих отців і церковні канони закликають вірян до чистоти мови і духовного вдосконалення. Уникнення нецензурної лексики є важливою складовою життя кожного християнина, що прагне жити згідно зі вченням Христа і церковними традиціями.
Православна церква вчить, що духовне вдосконалення включає контроль над власними думками, словами і вчинками. Святий Іоан Ліствичник у своїй праці «Ліствиця» зазначає, що слово – могутня зброя, і віряни повинні навчитися використовувати її мудро і з любов’ю. Матюки і непристойні слова розглядаються як прояви духовної слабкості і недосконалості.
Нехай слова з Біблії стануть нашим дороговказом: «Хто береже уста свої та язика свого, береже душу свою від бід» (Притчі 21:23). Чистота мовлення – це не лише ознака культури, але й відображення духовного стану людини. Виховання молодого покоління – це спільне завдання, до якого мають долучитися всі.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
