«Якби моє серце любило невзаємно, я б розірвав його на шматки своїми зубами…»

9 березня 1796 року Наполеон одружився із Жозефіною Богарне (обоє – на фотоколажі) – вдовою страченого генерала.

У листах Наполеон не лише зізнавався їй у коханні. Імператор був дуже ревнивим та сварив дружину за те, що її листи – недостатньо довгі. Ймовірно, зараз такі стосунки назвали б токсичними.

Це – лист, який Бонапарт надіслав дружині у 1796 році:

«Я не провів жодного дня, не кохаючи тебе. Я не провів жодної ночі, не стискаючи тебе в обіймах. Я не випив жодної чашки чаю, не проклинаючи славу і честолюбство, які не дають мені спокою в самому серці моєї істоти. 

Серед усіх моїх справ – чи то на чолі війська, чи то під час інспекції таборів – моя чарівна Жозефіна стоїть у моєму серці одна, вона займає мій розум і заповнює мої думки. Якщо я від’їжджаю від тебе зі швидкістю бурхливої

Рони, то лише для того, щоб швидше побачити тебе знову. 

Якщо я встаю серед ночі на службу, то тільки тому, що це може на кілька днів прискорити приїзд моєї солодкої любові. Але у своєму листі від 23-го і 26-го ти звертаєшся до мене на «Ви». На «Ви»! Ах, нещасна жінко, як ти могла написати цього листа? Він – такий холодний. А що ти робила ці чотири дні – з 23-го по 26-те? Ти не писала своєму чоловікові...

День, коли ти скажеш: «Я люблю тебе менше», буде або кінцем мого кохання, або останнім днем мого життя. 

Ах, кохана, це – «Vous» («Ви»), і ці чотири дні змушують мене тужити за моєю колишньою байдужістю. Горе тому, хто винен у цьому! Дух мій – важкий, серце моє – в кайданах, і я жахаюся своєї уяви (...). 

Прощавай, дружино, мука, радість, надія і серце мого єства, яку я люблю і боюся, яка вселяє в мене ніжні почуття, що зближують мене з природою, і бурхливі пориви – вулканічні, як Етна. Я не прошу від тебе ні вічної любові, ні вірності, але просто... правди, безмежної чесності. День, коли ти скажеш: «Я люблю тебе менше», буде або кінцем мого кохання, або останнім днем мого життя. 

Якби моє серце було настільки слабким, щоб любити невзаємно, я б розірвав його на шматки своїми зубами. Жозефіно! Жозефіно! Пам’ятаєш, що я іноді говорив тобі? Природа створила мене сильним і рішучим. А тебе вона створила з мережива і госсамера. Ти мене більше не любиш? Пробач мені, кохання мого життя, моє серце розривається від суперечливих сил. 

Я одержимий тобою, моє серце сповнене почуттів (...). Прощавай! Ах, якщо ти любиш мене менше, значить, – не любила ніколи. Тоді я – справді жалюгідний.

Бонапарт».

У постскриптумі Наполеон написав про успіхи на війні.

«Моя озброєна кавалерія і обоз скоро будуть на марші. Мої солдати виявляють до мене невимовну довіру. Ти одна є моїм джерелом прикрості, ти одна є радістю і мукою мого життя», – додав він.

У 1809 році Наполеон розлучився із Жозефіною. А цей лист вперше опублікували у 1827-му в другому томі «Мемуарів сучасниці» Іди Сент-Ельм.

Він пішов із молотка за 650 тисяч французьких франків на аукціоні у 1997 році.

Олена БАРСУКОВА.