«Мої роботи – спосіб піти до людей. Не уявляю, як інакше спілкувалася би зі світом», – казала Валентина Михальська.
«Господь зіткав мою дорогу із сонячного проміння, любові й добра». Пам'яті Валентини Михальської
22 лютого пішла в засвіти самобутня волинська художниця – Валентина Михайлівна Михальська. Людина з великою, світлою душею, незламною силою духу, яскравим талантом і безмежною любов’ю до світу
Створивши понад тисячу робіт, вона залишила яскравий слід у культурі Волині та України. Її пейзажі, портрети, іконопис і книжкові ілюстрації дарують радісні емоції та натхнення.
«Мої роботи – спосіб піти до людей. Не уявляю, як інакше спілкувалася би зі світом», – казала Валентина Михальська. Також захоплюють не лише її картини, у яких життя грає неповторними барвами, а й мудрість, щирість і особливе світобачення у словах мисткині.
«Я щаслива у своєму житті, – не приховувала художниця. – І живу тому, що я люблю Бога і людей, життя, бо воно – дивовижно красиве. Господь зіткав мою дорогу із сонячного проміння, з любові, добра, радості й світла. Я вдячна всім, хто підтримував мене у житті, дякую за дружбу зі мною».
***
«Господь подарував мені сонячну дорогу і сонячних людей, які допомагали і підтримували мене. Він благословив мене пізнати Любов. І тому я стверджую, що любов не знає кордонів, перешкод, обмежень. Любов – це важка праця, любов – це жертовність, це – мистецтво. Любіть, і хай серця Ваші сяють сонцем для інших».
***
«Нині у світі – дуже багато зла і агресії. Я хочу, щоб люди пізнали любов, щоб нею наповнювали свої серця. І, дивлячись на мої картини, ставали добрішими і світлішими. Любов подолає все, все очистить і зцілить. Художник – це інструмент у Господніх руках, він має сіяти зерно доброго і позитивного…».
***
«Народе мій! Ти подолав страх! Воїни України, будьте єдині з народом! Жити на своїй землі, працювати й відчувати захист і стабільність, ростити дітей, не боятись за їхнє майбутнє, славити Бога – це не злочин! Народе мій, не відступись! Будь вільним на своїй землі!».
***
«Ви бачили квіти? Помічали геніальність ліній, кольорів, запахів, форм? А небо? Щодня з ним вітаюся. Не треба нічого придумувати – усе вже є. Якщо ви не помічаєте цієї досконалості, то художник напише картину. Щоб ми були добрішими, чистішими».
***
«Життя для мене – це рух. Я просто не можу не рухатися. То нічого, що у візку. Йду без упину, не сходячи з місця. Дорога в мене дуже красива – зіткана з сонця, радості й любові. Чим можу допомагаю тим, хто просить».
***
«Люблю спостерігати, як світиться дощова крапля. Переливається на сонці, мов діамант. Чим має бути наповнене життя, щоб вигравало, як та краплинка? Але за мить відривається й падає. Коротка, як і наш вік».
Довідка «Волині»
У творчому доробку художниці – більше 50-ти персональних виставок, більш ніж 20 проілюстрованих книжок для дітей та дорослих.
Валентина Михальська – перший лауреат обласної мистецької премії імені Йова Кондзелевича (1994 р.). Нагороджена багатьма грамотами і дипломами за творчу роботу.
У 2012 році отримала відзнаку «Самородки із народу» від редакції газети «Волинь-нова». У 2016 році – Волинський «Оскар» – диплом «За служіння суспільству» імені Степана Сачука.
Народе мій, не відступись! Будь вільним на своїй землі!
У 2018 році Валентина Михальська нагороджена церковною відзнакою – орденом «За заслуги» від УАПЦ міста Сокаль, що на Львівщині, яку вручив митрофорний протоієрей Володимир Жарський, що приїхав до художниці разом із подружжям Покотюків – світлої пам’яті Анатолієм, директором музею «Людина. Земля. Всесвіт», та його дружиною Наталією, а також – Аркадієм Каліщуком.
Художниця була відзначена державними нагородами – орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2004 р.), орденом княгині Ольги ІІ ступеня (2018 р.).
Все життя вона боролася з важкою недугою та попри це залишалася сильною, оптимістичною, сердечною та яскравою особистістю.
Світла пам’ять про Валентину Михайлівну назавжди залишиться в серцях її рідних, друзів, учнів та шанувальників її таланту.
Леся КВІТКА.
Більше про Валентину Михальську читайте за цим QR-кодом:
