Завтра - початок Великого посту: в чому його сенс

«Великий піст установлено на спогад про сорок днів, які Спаситель прожив у пустелі й відмовився від усіх спокус та їжі. Аби розділити хоч трохи того, що пережив Христос, люди в пам'ять про це також почали дотримуватись строгого посту протягом сорока днів. Час посту, перш за все, виділено для того, аби подумати над своїм життям, а вже потім – відмовлятися від м'яса та прослуховування веселої музики. Спочатку він тривав від 40 годин до півтора місяця. І тільки в IV столітті був офіційно визначений сорокаденним.

Але що таке піст по суті? І чи не буває самообману серед тих, хто вважає за потрібне виконувати його лише за буквою, але не любить його й обтяжується ним? І чи можна назвати постом лише дотримання правил про невживання скоромного? Чи буде піст постом, якщо, крім деякої зміни у складі їжі, ми не будемо думати ні про покаяння, ні про стримання від лихих помислів і дій, ні про очищення серця через посилену молитву? Ні, це не буде постом, хоча всі його зовнішні правила і звичаї буде дотримано. Про те ж говорить і святитель Йоан Золотоустий: «Хто обмежує піст самим лише утриманням від їжі, той дуже безчестить його. Не одні вуста повинні поститися, – ні, нехай постяться і око, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло». Отже, піст тільки тоді має справжній зміст, коли поєднаний із духовними намаганнями.

Сенс посту – у вдосконаленні любові до Бога і ближніх, тому що саме на любові основується всяка доброчесність. Преподобний Йоан-Касіан Римлянин говорить, що ми «не покладаємо надії на самий піст, але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної й апостольської любові». Піст – ніщо, подвижництво – ніщо, коли немає любові, бо написано: «Бог є любов» (1 Ін. 4:8).

Піст – це лікування, а воно часто буває нелегким. І лише в його кінці можна чекати одужання, а від постування – плодів Духа Святого: миру, радості й любові.

У час Великого посту слід частіше ходити до церкви, сповідатись та причащатися. Якщо хто сповідався давніше, тоді треба прийти до храму, коли менше людей і священник може більше приділити уваги кожному.

На Чотиридесятницю припадає три заупокійні суботи: другої, третьої та четвертої седмиць (тижнів) – 15, 22 і 29 березня. У цю пору, коли ми більше зосереджені на молитві й духовних стараннях та намагаємось робити більше добра, не забуваймо і про спочилих, які чекають нашої молитви. Вона для них дуже важлива, бо самі вже не можуть просити у Всевишнього прощення.

З вірою в те, що молитва буде почутою, звертаємося до Господа на богослужіннях, робимо пожертви на боговгодні справи. Читаємо Біблію, іншу побожну літературу.

Церковний Устав на час Великого посту повністю виключає продукти тваринного походження: м’ясо, яйця, молоко. Риба дозволяється тільки на Благовіщення та Вербну неділю. Певні ж послаблення гастрономічної частини посту можливі з благословення священника – для старих, недужих, вагітних, зайнятих важкою фізичною працею. Варто при цьому брати до уваги, що обставини воєнного часу вже самі по собі є обтяженням. І взагалі – піст це не просто самообмеження в їжі: без морального вдосконалення то тільки «дієта», що до духовного життя не має відношення. 

Потрібно обмежити веселощі, облишити погані звички, менше часу проводити в інтернеті (якщо це, звичайно ж, не пов’язано з вашою роботою) та перед телевізором. Коли доводиться-таки йти на якусь гостину, треба поводити себе стримано. Головне ж – робити більше добрих справ, любити людей, жити не тільки для себе, а й для інших. Можна зібрати речі для потребуючих, допомогти нашим воїнам, біженцям, приготувати вечерю батькам, просто побути зі своїми дітьми…» - розповідають нс сайті  Волинської єпархії ПЦУ.

Читайте також: «Сьогодні Луцьк запрощує на весняний благодійний ярмарок».