Поліцейський-доброволець з Волині після поранення взяв із дружиною участь в особливому проєкті

Удвох сильніші: волинський поліцейський-доброволець з дружиною взяв участь у реабілітаційному проекті

Навіть кількох днів у спокої та турботі одне про одного достатньо, аби почуття стали сильнішими, а емоції – більш позитивними. Про це і дбаємо разом з небайдужими громадянами, – усе для наших колег, які пройшли війну чи беруть участь у бойових діях.

Волинський поліцейський Олександр Ляшук разом з дружиною Надією став учасником першого заїзду в санаторій «Пролісок» в рамках проекту «Сила вдвох». Посприяла цьому представниця департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ в області Наталія Бартошук та інші колеги.

 

 Організувала проект громадська організація «УАЗЗ «Марлог-Кадуцей», мета –допомогти ветеранам та їхнім партнерам відновити емоційну близькість і зміцнити стосунки, адже ті, хто пережили тяжкі фізичні та психологічні випробування, часто відчувають емоційні бар’єри і проблеми у відновленні взаєморозуміння з близькими.

 Аби підтримати якомога більше таких пар, уже формуються групи на чергові заїзди.

«Ми також не стоїмо осторонь наших ветеранів, які пройшли чи проходять пекло війни. Бо це наш обов’язок як людей і колег – дбати про поліцейських-добровольців та їх родини, дітей», – сказала Наталія Бартошук.

Програма в «Проліску» включає індивідуальні консультації, арт-терапію, травмотерапію, медитації, а також групові заняття, спрямовані на відновлення емоційної рівноваги, що вже показали позитивні результати під час пілотного етапу, – відзначили організатори. І це чудово діє на учасників та учасниць проєкту.

Олександр Ляшук став на захист України ще у 2014 році: спершу в складі загону УМВС, потім – роти патрульної поліції особливого призначення «Світязь». Разом з іншими силами оборони правоохоронці відбивали ворожий наступ росії. Згодом, у період відносного затишшя, він тривалий час забезпечував правопорядок та виконував бойові завдання на прифронтових територіях.

З початком повномасштабного вторгнення Олександр приєднався до зведеного батальйону НПУ «Захід», а згодом – до штурмової бригади Нацполіції «Лють».

«Для дружини і доньки – це був складний період, адже в ті перші дні ніхто не знав, що буде. Але я такий, що ставлю перед фактом, розумів, що потрібно йти захищати, бо хто, як не ми», – ділиться Олександр.

Дружина Надія підтримала чоловіка: «Я не відмовляла його, хоч і страшно було. Це ж війна все-таки, а хтось має захищати країну. Багато цивільних думають, що поліція не воює, але насправді багато правоохоронців нині на фронті».

Олександр розповідає: виконували завдання в одних із найгарячіших місць Харківщини та Донеччини. Попри всі труднощі, головним, що допомагало рухатися вперед, була злагодженість колективу. Найважчими ж були втрати…

 «У нас була дуже дружня команда. Більшість – хлопці із Заходу України: Тернопільщина, Волинь, Рівненщина, Хмельниччина. Ми були одне за одного. Ніхто «задню» не включав – якщо треба зробити, то робили. Це дуже важливо, зважаючи на ті умови, в яких ми перебували. Але найболючішими були втрати побратимів…», – пригадує.

 Для Надії найважче у цей час було чекати новин від чоловіка: «Коли він на завданні і немає зв’язку – це найскладніше. Якщо не відповідає на дзвінки, якщо знаєш, що пішов на позиції, – нервуєшся, молишся. Інколи телефонувала його побратимам, запитувала, чи все добре. Чекати, готувати, передачки складати, передавати – це буденність дружини поліцейського-добровольця».

Під час виконання одного із завдань Олександр разом із побратимами зазнали ураження від скиду газової гранати. Його 21-річний колега після декількох днів перебування в лікарні і боротьби за життя помер. Олександру, на щастя, вдалося викарабкатися, далі була реабілітація та переведення на іншу службу через стан здоров’я.

 Олександр та Надія одноголосно підтверджують: цей тиждень допоміг їм перезавантажитися та відновитися: «Ми змогли побути разом у спокої, без постійного напруження і турбот. Дуже важливо, що є такі проєкти, які дають змогу сім’ям військових знову знайти емоційний зв’язок. Адже війна змінює всіх – і тих, хто воює, і тих, хто чекає вдома».

Департамент головної інспекції та дотримання прав людини.

Читайте також: Волинський прикордонник після повернення з фронту обвінчався з коханою.