Під час концерту йшов збір коштів на допомогу ЗСУ, а на його завершення відбувся аукціон, на якому було розіграно фото гурту KOZAK SYSTEM із підписами його учасників.
«Ти металом зціли наші рани, Бо ми люди, ми Люди-титани»: думки волинської журналістки
Чим переймалася і з чого дивувалася упродовж останнього часу заслужений журналіст України Катерина ЗУБЧУК
… живим спілкуванням із українським рок-гуртом
Скажу, що мені завжди хочеться знати, хоч трошки, про що фільм, на який іду в кінотеатр чи збираюся подивитися по телевізору, книжка, яку беру в
бібліотеці або купую, бо за довге життя вже є те, з чим ти, як мовиться, – на одній хвилі, що тебе зацікавить, зачепить. І щодо концерту, то, звичайно ж, це – можливість почути виконавців, пісні яких так само стали тобі близькі й ти їх відносиш до «своїх». Тож, коли дізналася від доньки, що вона запрошує мене на виступ гурту KOZAK SYSTEM, то найперша асоціація з цим колективом – пісня «Люди-титани», яка сьогодні звучить і на великій сцені, і в сільських будинках культури, бо вже й багато аматорів виконують її.
І хто з нас не знає цих проникливих рядків: «А ми ще, а ми ще повоюємо, А ми ще, а ми ще потанцюємо!.. Ти металом зціли наші рани, Бо ми люди, ми Люди-титани»! Буває, під настрій, який співзвучний з трагічними подіями в Україні, вони само собою засядуть в голові, й ти наспівуєш їх, що б не робив. А почути цю пісню наживо від самого лідера KOZAK SYSTEM Івана Леньо – то це ж такий подарунок!
До речі, якщо простежити історію створення колективу, то у 2012 році музиканти вийшли зі складу гурту «Гайдамаки», взявши нову назву, а вокалістом став Іван Леньо. Їхній перший концерт відбувся в Тернополі 20 травня 2012 року, – саме цю дату музиканти вважають днем народження свого колективу (у 2022-му відзначали б десятилітній ювілей, як згадає під час концерту у Луцьку Іван Леньо, та війна внесла свої корективи – не до святкування…). А із зими 2014 року KOZAK SYSTEM разом із іншими митцями не сходив зі сцени Євромайдану в Києві, брав безпосередню участь у подіях Революції гідності. Саме Іван Леньо в числі ініціаторів ідеї зробити щось грандіозне, що підняло б дух тисяч українців – у результаті народився один із неофіційних гімнів Євромайдану «Брат за брата» на слова нашого земляка, лучанина Сашка Положинського.
Ну, а для мене було приємним відкриттям, що не без участі лідера гурту KOZAK SYSTEM, а також знову ж таки нашого земляка Олександра Положинського народилася пісня «Біля тополі». Вона полюбилася мені у виконанні польського гурту
«Еней» (у його складі є два музиканти з українським корінням), а на концерті у Луцьку цей твір, присвячений українським військовим, які загинули за Україну, співав Іван Леньо зі своїм колективом. Того вечора це був ще один із багатьох пісенних подарунків від українського рок-гурту.
…що концерт став просвітницьким дійством
Ще на сцену не вийшли музиканти – тривали останні миті налаштування апаратури, а присутні в залі вже пройнялися тим духом, який ось-ось запанує тут. Із екрану промовляли фотознімки, розповідаючи про будні гурту KOZAK SYSTEM. А вони минають не лише в затишних залах. І з цього почав Іван Леньо: «Від Чернігова до Ужгорода, від Краматорська до Чернівців – це і площі, і бункери, і зали, спортзали, і зона бойових дій. І в нас є дуже цінна, на відміну від інших, інформація про те, який «клімат по палаті Україна», чим зараз живуть українці…». У Луцьку, за його словами, був 334-й благодійний виступ колективу, й упродовж нього йшов збір коштів, адже сьогодні гурт надає допомогу десяткам бригад, зокрема й нашим – 14-й ОМБр та Волинській 100-й.
Якщо на концерти люди йдуть, щоб насолодитися улюбленими піснями, розважитися, просто відпочити, то цього разу вони були присутні на просвітницькому дійстві. І, до честі лучан, таку атмосферу, мабуть, уже інтуїтивно наперед передбачили: ніхто не прийшов до залу з відерцем попкорну чи навіть – кавою, яку можна було, як зазвичай, купити у фойє розважального центру «Промінь». Бо, як жувати
попкорн, коли зі сцени лунає пісня «Подай зброю», яка стала гімном 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», а написана лідером гурту у далекому 2015 році разом із воїном цієї бригади Глібом Бабичем? Чи «Не покинь», присвячена пам’яті цього військовослужбовця, життя котрого, на жаль, обірвалося в бою за Україну.
Ми могли б написати ще багато хороших пісень, – говорив Іван Леньо, – але війна забрала у нас Гліба. Він загинув під Ізюмом, підірвавшись на протитанковій міні.
«Ми могли б написати ще багато хороших пісень, – говорив Іван Леньо, – але війна забрала у нас Гліба. Він загинув під Ізюмом, підірвавшись на протитанковій міні». І коли на пропозицію лідера гурту присутні вшанували хвилиною мовчання всіх тих, хто поліг, захищаючи Україну, то кожен думав ще й про своє – хтось провів на війну близьку людину, приятеля, просто знайомого, а хтось – і втратив…
І, звичайно, найвищою точкою кипіння концерту, якщо можна так висловитися, була пісня «Люди-титани», яку всі чекали, бо саме вона й покликала багатьох на концерт. У кожного – свій ТИТАН. Для мене таким є герой
публікацій у газеті «Волинь» Роман Романчук із села Гірка Полонка, що неподалік Луцька. Те, як він вижив, а, головне, як не впав духом, а після ампутації обох ніг, руки зумів повернутися до життя, – достойне фільму.
…закликом до тих, «каму нєт разніци»
Оскільки мова йде про те, що концерт гурту KOZAK SYSTEM став просвітницьким, то не можна не сказати, що в його репертуарі є пісня «Не моя», написана на слова Василя Симоненка. І якщо хтось із молодшого покоління, може, не дуже обізнаний із творчістю поета, якому належать зворушливі слова: «Ну скажи, хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг. Під суворим небом, небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг?», то після такої пісенної «зустрічі» із митцем, обов’язково захоче відкрити для себе більше про нього – людину, яка прожила на цій землі лише двадцять вісім років, але на віки залишила пам’ять про себе.
Або копне ще глибше – не в шістдесяті роки минулого століття, а в тридцяті – до «розстріляного відродження». До того страшного часу, коли одні творці літератури, живопису, музики, театру були знищені більшовицькою владою, інші – доведені до відчаю й пішли самовільно із життя, чи, якщо пощастило, виїхали за кордон, як це було з письменником Іваном Багряним, і зберегли свою українськість. У цьому зв’язку як не згадати меседж лідера гурту KOZAK SYSTEM, проголошений ним під час концерту: «Сьогодні ти в ЗСУ, або працюєш на ЗСУ, а якщо не можеш воювати й допомагати нашим захисникам, то хоч вивчи українську мову». Адресований він був тим, хто досі вважає, що «нєт разніци, на каком язикє разговарівать». Кожна ж притомна людина розуміє, що мова – це пам’ять поколінь, код нації, основа ідентичності. Чи не тому століттями українську забороняли й викорінювали і путін віроломно увірвався в нашу Україну, щоб визволити «рускоязичноє насєлєніє»…
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Історія оживає: у Луцьку в музеї презентували унікальну театралізовану екскурсію (Фото).
