Ехо минулого та шепіт природи: Кульчинські крутосхили – унікальна локація Луцького район (Фото)

Територія площею 6,7 га, яка отримала статус заповідного об’єкта ще у 1972 році для збереження насадження дуба черещатого (Quercus robur)віком до 200 років на крутосхилах р. Стир.

Про це пише Природно-заповідний фонд Луцької громади.

Ці природні велетні здіймаються вгору подекуди на 20 метрів, мов мовчазні вартові часу, що пам’ятають події багатьох епох. Забезпечення режиму охорони Пам’ятки природи покладено на ДП «Ківерцівське ЛГ».

Це місце в колі туристів відоме як Кульчинські крутосхили. Воно розташоване за 2 км на північ від села Кульчин, на високій мальовничій терасі над річкою Стир.

Лісовий масив в межах пам'ятки природи «Ділянка лісу-2» простягається вузькою смугою завдовжки близько кілометра та завширшки від 10 до 40 метрів.

З одного боку тераса підіймається на висоту чотириповерхового будинку, а інший берег пологий. Із цього природного балкону відкривається захоплюючий панорамний краєвид на заплавні луки, долину Стиру, села Сирники та Рокині. Тут, серед старих дерев, ховаються залишки траншей Першої світової війни – ніби шрами, залишені історією. А серед рідкісних рослин можна знайти багатоніжку звичайну – папороть, яка потребує охорони в межах Волині.

Ця місцевість не лише естетично вражає, а й має велике природоохоронне значення. Вона входить до складу Смарагдової мережі Європи – міжнародної системи територій, важливих для збереження рідкісних екосистем.

«Ділянка лісу–2» та заплавні луки на протилежному березі є частиною ASCI Смарагдової мережі - «Долина р. Стир у Волинській області» (UA0000334), що відіграє ключову роль у збереженні водно-болотних угідь та орнітофауни.

Якщо затамувати подих і прислухатися, тут весною можна почути курликання журавля сірого, а десь у глибинах заплавних луків – гучний басовитий спів бугая водяного.

Прогулюючись серед вікових дубів і сосен на Кульчинських крутосхилах, можна помітити повалені стовбури, сухостійні дерева, дупла та пні. Вони є невід’ємною частиною старовікових дібров, які раніше вкривали значну частину Волині. Природа не створює відходів – мертва деревина створює екологічні ніші для тисяч видів організмів. Вчені стверджують - старі дуплисті дерева необхідні для життя понад 1000 видів птахів та звірів, які залежать від дупел у таких деревах для гніздування чи розмноження. Дуплисті дерева стають домівками для кажанів, що з повним правом поряд з комахоїдними птахами можуть бути названі санітарами лісу.

Різке скорочення площ старих листяних лісів, особливо дібров, призвело до суттєвого до зменшення популяції кота лісового, який мешкає в місцях зі старими дуплистими деревами, в дуплах яких влаштовує виводкові лігва. Однак традиційне ведення лісового господарства саме такі дерева намагається спиляти першими. 

В Україні саме в таких місцях зі старими дубами мешкають рідкісні комахи, занесені до Червоної книги: жук-олень, жук-самітник, дубовий вусач, бражник дубовий. На жаль, у господарських лісах мертву деревину часто видаляють, але у природних екосистемах Європи її збереження – це норма.

У природних лісах ЄС мертва деревина складає 25% від загального обсягу деревини, а в Україні – лише 2,5%.

Окрім екологічного значення, ці дуби – справжні живі пам’ятники. Дуб у культурі українців завжди був символом сили, мудрості й непорушності. У казках саме під дубом відбуваються найважливіші події, тут ховаються чарівні скарби або розгортаються містичні історії. Ці дерева – останні свідки древніх дібров, які ще кілька століть тому вкривали наші землі. Вони пережили війни, зміни епох, але зараз потребують нашої уваги та захисту.

Старі ліси – це не просто дерева. Це історія, екологія та натхнення в одному. Вони приваблюють не лише туристів, а й учених, дослідників, фотографів і природолюбів. Давайте цінувати ці природні перлини, адже такі місця – це спадщина, яку ми повинні передати наступним поколінням.

Збережімо цей унікальний куточок природи разом!

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ