В СБУ не здала, тільки наголосила: «Україна – це не «окраїна»!» – думки волинської журналістки

Важкий для України час кожен переживає по-різному. Неможливо усвідомити того, що є такі «приживальці» і на нашій волинській землі, які переконані, що такої держави як Україна ніколи не існувало, а ця країна є тільки частинкою «великої держави» – росії. І не бояться говорити про це відкрито.

Жінку, яку знала ще за часів колишнього союзу, зустріла випадково. Ще у 1980-ті роки вона з чоловіком приїхали в наш обласний центр, як молоді спеціалісти, із російської Пермі. Тут отримали гарну квартиру, народили дітей, мають внуків. І навіть у думках, мені здається, ніколи не хотіли повертатися на «любімую родіну». За більш як 50 років проживання в українському місті, нашої державної мови так і не вивчили.

Остання зустріч (вона справді була останньою в моєму житті, бо більше не маю бажання її бачити) із цією давньою знайомою перевернула все в моїй душі. Розмова зайшла про невимовний біль, який приніс на нашу землю путін. На мої слова, чого московський вбивця так зазіхає на Україну і невже йому мало своєї території, майже 80-річна палка прихильниця «русского міра» просто стала «в штики», переконуючи, що Україна – «окраїна» рф. Зрозуміла, що цій «ватниці» не було ніякого сенсу щось доказувати. І тільки з поваги до її віку, я не захотіла повідомляти про таку «путіністку» в СБУ, а наголосила ще раз: «Україна – це не «окраїна», розвернулася і пішла.

Але все одно не могла заспокоїтися від такої розмови, і ще раз звернулася до історичних джерел. Хто каже, що України не існувало, тоді послухайте таке. Київ – столиця Русі з 882 року, заснований предками сучасних українців, ось москву вперше згадали у 1147 році – це було єдине поселення серед боліт. Українці століттями боролися за свою мову, культуру і землю: Петро І заборонив друк українських книг, московія перейменувалася на росію, щоб привласнити історію Київської Русі і ще багато фактів, які підтверджують існування нашої країни, яка була ласим куском для московитів.

За дослідженнями українського мовознавця Григорія Півторака, відомо, що сама назва УКРАЇНА з’явилася ще у ХІІ столітті вперше в Іпатіївському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 році. Там сказано: «І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила». 

Як пишуть офіційні джерела, що були часи, коли московська імперія присвоїла собі історичну назву України – Русь. І далі цитата: «Для нас дуже важливим є той факт, що, незалежно від свого походження, слово Україна позначало Козацьку державу, створену Богданом Хмельницьким. Ніякою «окраїною» російської імперії вона не була і весь час претендувала на повну державну незалежність і самостійність».

І далі – про мову… Якось, готуючись у тролейбусі до виходу, звернула увагу на оголошення, що висіло на дверях кабіни водія. Респект цьому справжньому українцю, який у відкритому просторі написав: «За інформацією до водія звертатися нашою державною українською мовою. В інших випадках – користуйтеся послугами перекладача». 

На мій погляд, у російськомовних переселенців має бути повага до української мови. І хоча би бажання вивчити її. Коли захочеш, то все вдасться. І не треба вкотре повторювати: «А какая разніца на каком язикє гаворіть».

Україна тримається і світ це бачить. Ми стали сильніші. Україна була, є і буде! Не «окраїною», а – країною! 

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Волиняни зустріли Героя, який повернувся з полону.