Війна не зупиняє дива: історія порятунку 11-річної дівчинки з Запоріжжя

Батьки звернулися до Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні, але стан дівчинки швидко погіршувався: попри всі зусилля легені відмовляли. Єдиним шансом на порятунок була «зовнішня легеня» – методика екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) , яка працює як протез – не лікує, а дає час для відновлення.

Про це пише НДСЛ Охматдит.

Причина важкого стану – ускладнення пневмонії, при якому критично знижений рівень кисню в крові та високий рівень вуглекислоти. Назва офіційна - гострий респіраторний дистрес-синдром важкого ступеня. У випадках, коли весь доступний і правильно застосований арсенал методів лікування не приносить покращення, єдиний шанс – застосування ЕКМО.

Іван Анікін, медичний директор Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні, маючи досвід успішної співпраці з НДСЛ «ОХМАТДИТ» у подібному випадку, пояснив стан дитини батькам, і команда ухвалила рішення про необхідність транспортування дитини.

В мирний час варіантом вибору є медичний літак - процедура відпрацьована і зрозуміла всій команді. Але війна його унеможливила. Медики не звикли здаватись, тож почали шукати альтернативні варіанти. Відповідь надійшла майже миттєво по ланцюжку - Центр спеціальних операцій «А» СБУ - Головне управління розвідки МО України. Підрозділ Medevac, який займається медичною евакуацією українців, в надкороткі терміни надав спеціально обладнаний вертоліт, готовий летіти в Запоріжжя.

Погана видимість через туман відтермінувала виліт, але завдяки професіоналізму пілотів та злагодженій роботі змішаної команди медиків, Ася була безпечно і швидко доправлена до Києва.

В Охматдиті застосували ЕКМО, завдяки якому медики виграли час на відновлення легенів дівчинки. «ЕКМО – це шанс вижити там, де звичайне лікування вже не дає перспектив», – пояснює Андрій Висоцький, завідувач ВАІТ з ЕКМО.

І цей шанс спрацював. Сьогодні Ася вже в свідомості і може дихати самостійно. Дівчинка ще лікується, але лікарі обережно сподіваються, що незабаром зможуть повністю відключити її від підтримки.

Її мама Рита каже, що Ася завжди була веселою і активною дитиною.

«Я просто вірила і молилась, щоб усе було добре, щоб мою дитину врятували, щоб вона вижила. Ми з чоловіком вдячні усім, хто долучився до порятунку Асі», - ділиться пані Рита.

Ця історія доводить, що навіть у найскладніші моменти, коли здається, що порятунку немає, завдяки небайдужості, професіоналізму та взаємній довірі людей із різних систем та підрозділів, можливе справжнє чудо та шанс на життя.

Дякуємо кожному, хто боровся за порятунок дитини! Бажаємо Асі якнайшвидшого одужання, щоб вона знову могла займатися улюбленими справами та мала щасливе дитинство!

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Показали красу весняних краєвидів природи, що пробуджується у національному парку Волині (Фото).