Іонелія – друга дитина у світі, якій зробили операцію на відкритому серці в перші ж хвилини життя

Іонелії ( її ім’я означає «подарунок Господа») – лише три тижні. Два з них вона знаходилася в реанімації, де лікарі постійно стежили за станом дитини, а прилади щосекунди контролювали тиск, насиченість крові киснем, інші параметри.  

Після операції сердечко крихітки з кожним днем працювало дедалі краще. Вона почала дихати самостійно, а мама регулярно приносила в реанімацію зціджене молоко, щоб донечка набиралася сил.

Лікарі сподіваються, що найважчий період у дівчинки вже позаду. Після того, як Іонелію перевели в палату до мами, процес одужання пришвидшився. І днями сім’я зможе поїхати додому, в Кишинів. Про порятунок дитини розповіло видання «Факти».

…Про те, що дитина може народитися з тяжкою вадою серця, несумісною з життям, її мама Соріна Раду дізналася на 16-му тижні вагітності.

– Відповідь на питання, чи зберігати вагітність, для нас із чоловіком була однозначною, – говорить жінка. – Одразу почали шукати, куди можна звернутися за допомогою. Так ми дізналися, що в Києві, в Центрі кардіології і кардіохірургії, виконують надскладні операції новонародженим. Про це розповів гінеколог, у якого я консультувалася в Кишиневі. Він знав сім’ї, яким допомогли саме в Україні. Я остаточно вирішила: поки дитя бореться за життя, поки серце донечки б’ється, буду робити все від мене залежне, щоб її врятувати.

Коли влітку минулого року російські нелюди вдарили ракетами по дитячій лікарні «Охматдит», зруйнувавши корпуси, вбивши лікарів і поранивши дітей, суттєві пошкодження отримала й будівля Центру кардіології і кардіохірургії. В той момент хірурги якраз оперували малюка, якого дивом вдалося врятувати. Але операційні були зруйновані, обладнання розбите. Всіх маленьких пацієнтів тепер доводиться оперувати в корпусі, який не постраждав, тому що знаходиться в іншому місці. Там зазвичай оперували дорослих.

– Ви не боялися їхати в Україну? – запитали журналісти Соріну.

Я остаточно вирішила: поки дитя бореться за життя, поки серце донечки б’ється, буду робити все від мене залежне, щоб її врятувати.

– Ні. Тому що думали про інше: якщо допомогти донечці можуть тільки в Києві, ніщо нас не зупинить. Навіть війна. Бо найбільший страх матері – втратити дитину. Лікарі сказали, що операція на серці у донечки почалася буквально через кілька хвилин після народження. Це надзвичайно! Мене вразило, як злагоджено працювали медики. Персонал лікарні дуже відповідально ставиться до кожної дрібниці, жодне моє питання не залишається без відповіді. І це не тому, що я з іншої держави. Ні, просто створена така доброзичлива й людяна атмосфера, а це дуже важливо.

Всіх батьків, звичайно турбує, які проблеми зі здоров’ям загрожують дітям, прооперованим з приводу вад серця, особливо таких складних, як в Іонелії.

– Зараз із сердечком в Іонелії все добре, – говорить заві­дувач відділення пренатальної діагностики Центру кардіології та кардіохірургії Олександр Тетерін. – Протягом першого року життя бажано кілька разів побувати з дитиною на консультації у кардіолога, потім проходити обстеження раз на рік. Робити це можна в нашому центрі. Досвід показує, що більшість прооперованих у нас дітей, навіть тих, які мали критичні вади серця, ростуть здоровими. Їм не рекомендується лише займатися професійним спортом.

 – Іонелія – лише друга дитина у світі, якій в перші хвилини життя зробили таку операцію з приводу критичної вади серця, та ще й з використанням пуповинної крові, – каже генеральний директор Центру кардіології і кардіохірургії професор Ілля Ємець. – Першу дитину з критичною вадою серця, яка отримала допомогу одразу після народження і якій повернули в кровообіг її пуповинну кров, також прооперували ми. З маминої утроби дитина одразу потрапляє в «утробу» нашої операційної. В Іонелії була проблема з клапаном аорти – його стулки були зрощені, і він відкривався лише на 10−15 відсотків. Треба було роз’єднати три стулки клапана і відновити його роботу. Нам це вдалося. Клапан буде рости разом із дитиною. Під час операції я намагаюся не використовувати для дітей штучних матеріалів. Дуже важливо звести до мінімуму необхідність повторних втручань у майбутньому. Це стосується й судин, і клапанів, й інших структур. Вони повинні рости.

Ірина ДУБСЬКА, fakty.ua