«З кожним роком я люблю тебе, моя крихітко, все сильніше». Історії кохання великих

Кохання з першого погляду

У свою обраницю Олівію Ленгдон Марк Твен закохався з першого погляду і, як виявилося, на все життя. Хоча в той момент, коли вони вперше побачили один одного, ніхто й уявити собі не міг більш непідходящої пари для створення сім'ї. Марк Твен і Олівія Ленгдон були настільки різними, що перспективи їхньої любові здавалися досить сумнівними. І все ж вони пройшли через усі труднощі й уклали шлюб, щоб прожити 35 щасливих літ...

Хоч могли ніколи не зустрітися, бо надто різними були Самюель Ленгхорн Клеменс (справжнє ім’я письменника) й Олівія Ленгдон. Він, юнак із бідної сім’ї, надто рано навчився пити, курити й нецензурно лаятися, й набожна дівчина, котра одержала чудову освіту.

Її батьки були людьми прогресивними, виступали за доступність освіти для жінок і були противниками рабства в усіх його проявах. Олівія росла дівчинкою дуже тендітною й хворобливою. Одного разу вона пролежала в ліжку два роки після того, як невдало впала на льоду. Та все ж, завдяки серйозному домашньому репетиторству, навчалася в жіночій семінарії Терстона, а потім – у жіночому коледжі Ельміри.

Семюель Клеменс, який народився в небагатій сім’ї, трудився з ранніх літ, заробляючи собі на прожиття. Він був наборщиком і шахтарем, потім – лоцманом і пристрасно мріяв розбагатіти. Але до 30 років уже заразився вірусом письменства, встиг надрукувати свої ранні твори в газетах. А перші промені слави торкнулися його після публікації оповідання «Знаменита жаба, що скаче, із округу Калаверас» у нью-норкській суботній пресі 18 листопада 1865 року.

Подорож у Європу і на Близький Схід на кораблі «Квакер-Сіті» привела в результаті до видання бестселера XIX століття «Простаки за кордоном» і зародження палких почуттів до сестри Чарльза Ленгдона, з яким Марк Твен познайомився й подружився під час п'ятимісячної мандрівки. Одного разу Чарльз показав Клеменсу фотографію Олівії й після цього письменник стверджував, ніби це була любов із першого погляду й на все життя. А згодом Марк Твен, повернувшись у США, із задоволенням прийняв пропозицію Чарльза познайомитися з його сім'єю.

Довгий шлях до щастя

Познайомившись із Олівією, Марк Твен уже через декілька днів зробив дівчині пропозицію, але отримав рішучу відмову. Олівія заявила, що не може й не буде любити його, зате поставила перед собою завдання зробити з нового знайомого добропорядного християнина. Та письменник відповів, що вона доб'ється успіху, але при цьому добровільно вириє подружню яму і впаде у неї. Звичайно, Олівія з таким твердженням не погодилася, та все ж запропонувала йому листуватися з нею, як брат із сестрою. Наступного дня після розлуки Клеменс написав їй першого листа і потім писав щоденно впродовж 17 місяців, устигнувши відправити за цей час понад 180 послань.

Одного разу Чарльз показав Клеменсу фотографію Олівії й після цього письменник стверджував, ніби це була любов із першого погляду й на все життя. 

В одному з них він писав, що щасливий мати можливість відправляти їй листа, коли тільки йому спаде на думку, й зізнаватися в коханні «найкращій дівчині в світі». Він добирав гарні слова, а потім перечитував, визнавав їх нерозумними, але не наважувався переписувати, оскільки Олівія взяла з нього слово ніколи не рвати написаних їй листів, а відправляти у первозданному вигляді.

Батьки Олівії ставилися скептично до перспективи мати такого родича, як Марк Твен, але попросили його друзів із Заходу надати їм рекомендації. На жаль, друзі Клеменса ніяк не могли заспокоїти батьків його коханої, які говорили про те, що він був диким і невіруючим, невлаштованим бродягою, котрий напивався значно частіше, ніж це дозволялося правилами пристойності. Але Твен, будучи людиною чесною, і сам свого часу зізнавався у своїх вадах. Крім цього, він із усіх сил намагався виправитися, покинувши на деякий час спиртне, і навіть почав регулярно відвідувати церкву.

Тож Самюель Клеменс зміг зруйнувати всі перепони на шляху до свого щастя. Він заслужив прихильність батька Олівії – Джервіса Ленгдона й завоював серце самої дівчини. На першому побаченні Твен повів кохану на лекцію Чарльза Дікенса, а вона стала посилати йому копії проповідей Генрі Уорда Бічера.

Щасливий шлюб

У лютому 1869 року закохані оголосили про заручини, а через рік стали чоловіком і дружиною. На подив Марка Твена, Джервіс Ленгдон після весілля подарував молодятам будинок у місті Буффало, повністю укомплектований прислугою, а ще надав чоловікові дочки позичку на придбання частки у місцевій газеті. Невдовзі була опублікована книга «Простаки за кордоном», і Марк Твен відразу прославився й навіть розбагатів.

Подружжя прожило разом 35 щасливих літ. Правда, за цей час доля не раз випробовувала їх на міцність. Незабаром після весілля помер від онкологічного захворювання батько Олівії. Їх первісток народився недоношеним та помер від дифтерії, коли йому було півтора року. Їхня дочка Сьюзі померла в 24 роки від менінгіту, а Джін – від епілепсії в 29 літ. Лише Клара вижила, вийшла заміж за музиканта й дожила до 88 років.

Наскільки успішним був Марк Твен, настільки ж фінансово неспроможний був Семюел Клеменс. Він вкладав гроші у сумнівні проєкти і постійно втрачав їх, не одержуючи навіть крихітного прибутку від інвестицій. Та все ж стосунки між подружжям могли викликати заздрість з боку багатьох пар.

Марк Твен передав дружині авторські права на частину своїх творів, щоб кредитори не могли претендувати на них. Олівія ж була не тільки дружиною й матір'ю дітей письменника – вона стала помічником, коректором і редактором усіх його рукописів. Марк Твен казав, що без неї ніколи не були б написані найважливіші його твори. Він зізнавався, що до того, як стати чоловіком Олівії, він не писав серйозних творів, а тому поява кожної нової книжки – це, безсумнівно, заслуга його дружини.

Олівія читала чоловікові вголос його власні твори й загортала кутик кожної сторінки, яка, на її думку, вимагала доопрацювання. Інколи Марк Твен спеціально вставляв у рукопис уривки, які Олівія точно б не схвалила. Просто йому подобалося спостерігати за її реакцією.

Упродовж усіх років шлюбу, Марк Твен і Олівія Ленгдон були віддані один одному, і в них ні разу не було приводу пошкодувати про те, що колись стали чоловіком та дружиною. На один із ювілеїв дружини Твен написав їй листа, в якому були такі слова: «3 кожним роком я люблю тебе, моя крихітко, все сильніше».

Олівія померла в 1904 році. Марк Твен пережив її на шість літ. До речі, за кілька років до смерті Твена одне з американських видань помилково опублікувало некролог, в якому повідомлялося про його загибель. Незважаючи на депресію, що охопила письменника в останні роки життя, він сприйняв цю подію з гумором, сказавши журналістам: «Чутки про мою смерть дещо перебільшені». У цей час письменник трудився над власною автобіографією.

А його емоційний стан можна знайти в одному з творів Твена, де Адам, стоячи біля могили Єви, промовляє: «Де б вона не була, там був Едем».

Джерело: сайти radiovan.fm, facebook, com, faktypro.com.ua.