Нехай цей плакат ще раз яскраво нагадає тим, хто «не доганяє», чому путін прийшов до нас із війною.
Україна б’ється не лише за території
Цікаво, коли це і де в херсонських чи запорізьких селах і містечках говорили російською?
І чому двомовність або навіть російськомовність частини українського населення маркується американськими переговірниками як бажання бути під московським протекторатом (спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що люди на окупованих територіях – російськомовні, і на референдумі вони висловилися за те, щоб бути під владою росії. – Ред.).
Сумно, звичайно, що російсько-українською війною з боку США займаються люди, які не прочитали жодної книги з нашої історії, які далекі до розуміння сторічної боротьби за українську незалежність, гадки не мають про Голодомор, сталінські практики асиміляції жителів радянських республік і суцільного радянського зросійщення. В моїх рідних Черкасах у часи СРСР на все місто було лише 3 українські школи. Що говорити про індустріальний Донбас чи Крим, де внаслідок штучних переселень і депортацій корінного народу, всередині минулого сторіччя було суттєво змінено демографічний ландшафт.
Мовна картка знову маніпулятивно розігрується москвою: тепер у мирних переговорах і в безкінечних брехливих спекуляціях про один «русскоговорящій» народ.
Але бачимо, як мовна картка знову маніпулятивно розігрується москвою: тепер у мирних переговорах і в безкінечних брехливих спекуляціях – про один «русскоговорящій» народ.
У цьому контексті хочу ще раз звернутися до всіх українців, які і досі не перейшли на українську мову. Лякає засилля російської в патріотичному Києві чи Дніпрі і Харкові. В школі, де навчаються мої діти, вони в україномовній меншості… І така ситуація в багатьох київських школах, і це означає, що батьки досі не зробили висновків щодо ідеологічних передумов московського нападу на Україну й у родині говорять мовою окупанта…
Лякає, що російська заполонила сьогодні вулиці Берліна, Праги і Варшави, бо нею говорять українські біженці, ті, хто втекли від російських бомб і шахедів. Підтримка України сьогодні – це перехід на українську.
росія десятиріччями використовувала мову, культуру, мистецтво, літературу, театр, балет як ідеологічне знаряддя просування своїх імперських наративів. Ми ж ніколи не вкладалися в те, аби серйозно знайомити світ з українською культурою, не лише етнографічними і народними її особливостями, а нашою музикою, літературою, театром, демонструючи їх унікальність. Це – важлива складова нашої ідентичності, яку ніколи не сприймала москва. І в яку досі не до кінця вірять, як виявилося, й інші люди, не з російськими паспортами.
Ця страшна війна – не лише за території. Вона, дійсно, за нашу ідентичність. Тому українська мова так важлива. Аби завтра хтось не сказав, що ви ж бачите, он у Києві, Харкові і Запоріжжі говорять російською, тому вони чекають тут росію. Не чекаємо!
Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат України від фракції «Європейська Солідарність».
Читайте також: Знайшовся. Здоровий. І читає… «Так ніхто не кохав» з Волині!.
