Як два українських офіцери поліції зірвали російську спецоперацію на Майдані

У 2014-му Сергій служив в ГУВС Київської області. Начальник поставив йому та напарнику задачу завезти двох незнайомців із бусом на вулицю Грушевського. Незнайомці говорили російською. Сергій спочатку думав, що вони – з Криму, але, коли уточнювали час виїзду і незнайомці спитали: «В шесть по вашему времени?», – все стало ясно.

Бус завезли через кордони внутрішніх військ і «Беркута» в самий низ вулиці Грушевського. Заховали між будинками в арку. Стали розпитувати, що в бусі. Незнайомці пояснили, що там – звукова гармата, яка розсіє натовп. «Передние ряды упадут и уже не встанут», – кинув один. «Ну и подавят друг друга еще пару сотен», – додав інший.

Коли ті двоє пішли ночувати на конспіративну квартиру, напарник Сергія сказав, що він умиває руки і з цим не зв'язується. 

«Ні, ми повинні зупинити цю «хе..ю», – сказав Сергій. Офіцери вночі пошкодили двигун, щоб наступного дня бус не зміг виїхати і направити ультразвукову хвилю на людей.

Наступним днем було 19 січня, початок «Вогнехрещі» на «Груші».

«Було багато ґвалту, погроз, але ми – офіцери-українці – вистояли, витерпіли і через 11 років тепер можу сказати, що пишаюся своїм вчинком», – підвів підсумок Сергій. І пішов робити свою роботу в складі окремої механізованої бригади, в якій служить від першого дня війни по сьогодні.

Зловісний бус забрав евакуатор уже після того, як на «Груші» спалили автобуси внутрішніх військ і масово пішли в хід коктейлі Молотова.
кремль зрозумів, що звуком Майдан не візьмеш.

22 січня від вогнепалу загинув Сергій Нігоян.

Ми – перемогли. А серби ще тільки починають виривати отруйні щупальці кремля.

Юрій ЛУЦЕНКО, політик, ексгенпрокурор України, ексміністр МВС України, демобілізований воїн ЗСУ.

Читайте також: Близькі волинських волонтерів можуть отримати фінансову підтримку.