«Хочу в обійми до тата», – дитячий крик-прохання вилилися в цей напис.
У наймолодшому місті на Волині понад 120 учасників взяли участь в автопробігу на підтримку військовополених (Фоторепортаж)
«Зниклий безвісті – не значить забутий»
Більше двох років бухгалтер Нововолинського ТОВ «Завод «Промлит» Ірина Зелінська разом з сином і донечкою чекають свого чоловіка і тата з фронту. Він зниклий безвісті, але не для них – вони вірять, що живий, що зустрінуться. На їхньому автомобілі під час сьогоднішнього автопробігу вулицями наймолодшого міста Волині був саме такий плакат.
Мета – привернути в черговий раз увагу громадськості, державних структур, правоохоронних, інших, яким доручено займатися цією проблемою, до долі полонених і зниклих безвісті, а також їх родин. Бо як мовить пані Наталія, дружина зниклого безвісті військовослужбовця Олександра Протасевича у вересні минулого року на Луганщині у Сватівському районі, його сестер Олени і Віри, цей процес дуже часто триває в односторонньому напрямку, ініціатива надходить від родин постраждалих.
Ірина Зелінська разом із співорганізаторами цієї акції через соцмережі організувала родини на автопробіг. Учасників було більше ста двадцяти, а всього в Нововолинській громаді вважається тими, хто перебуває в полоні і пропав безвісті – біля 60 чоловік.
Дружини, діти, родичі вірятьу найкраще, бо роки без цих найрідніших людей – роки страждань.
– Важке життя цих півтора року без чоловіка, – ділиться дружина пропалого безвісті Віталія Ковальчука Олена .– Донечці-школярці Евеліні він часто сниться.
До присутніх звернувся голова Нововолинської громади Борис Карпус і висловив впевненість, що хлопці повернуться додому. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у війні з росією.
Читайте також: Наймолодше місто на Волині побачило фільм про легендарний батальйон.
