Людина і суспільство 06.04.2025, 20:18

«Після того мені в цьому житті більше нічого не страшно...»

Мало хто знає, що у 2004 році нині 74-літній тренер-рекордсмен за кількістю матчів, проведених у вищій лізі (408), і ексголовний наставник національної збірної України Мирон Маркевич пережив страшенно неприємні хвилини під час збройного пограбування на власній дачі. Бандити відібрали у нього 8 тисяч доларів та тривалий час катували досвідченого наставника

– Одному з них довелося гарчати, імітуючи собаку – для того, щоб я відчинив двері, – в розмові з автором цих рядків пригадував ту моторошну історію Мирон Маркевич. – Зі мною на дачі був собака. Вони йому щось бризнули, приспали. Дії злочинців були продумані до дрібниць. Вони були справжніми професіоналами в своїй справі. 8 тисяч доларів, які в мене були, я їм відразу віддав. Їх ця сума тільки розлютила. Катували мене, питали, де ховаю мільйони. Було моторошно...

Однак позитив у цьому теж є. Суто психологічний. Після того, що я пройшов, мені більше в цьому житті нічого не страшно...

З часом грабіжників знайшли. На відміну від замовника злочину.

– Вони стільки всього наробили, що давно були в розшуку, – каже Мирон Богданович. – Але тих, хто замовив цей злочин, так і не знайшли. Як зазвичай буває – покарання несуть дрібні «сошки». Хоча грабіжники просто так до мене на дачу, ясна річ, ніколи не пішли б.

У футбольному світі ходили чутки, що історія з побиттям Мирона Маркевича пов’язана з трансферами під час його роботи тренером у «Карпатах». Мовляв, Маркевич міг заробляти на продажі/купівлі футболістів, яких він брав собі в команду, і саме це стало причиною його «знайомства» з бандитами. У такий екстравагантний спосіб тодішній президент клубу Петро Димінський нібито вирішив перевірити, правда це чи ні.

8 тисяч доларів, які в мене були, я їм відразу віддав. Їх ця сума тільки розлютила. Катували мене, питали, де ховаю мільйони.

– Тільки тут заминка виходить – у «Карпатах» купівлею футболістів займався сам Петро Петрович, – так коментує ці чутки Маркевич. – Саме за його вказівкою до Львова привозили гравців, про яких я ніколи нічого не чув. Коли запитував

Димінського, навіщо вони нам потрібні, він зазвичай махав у відповідь рукою. Мовляв, ти зробиш із них нормальних виконавців...

Зазначимо, що ще в серпні 2017 року Петро Димінський за кермом свого «Мерседеса» вчинив смертельну ДТП та утік від відповідальності за кордон.

До речі, батько Мирона Маркевича Богдан Дмитрович теж був футбольним тренером. Йому довелося також витерпіти чимало лиха – пройшов сталінські табори.

– У 1941 році німецькі війська просувалися швидко, – каже Мирон Богданович. – 16-річний підліток Богдан Маркевич опинився в окупації. У 1942 році тата відправили до Німеччини, де він працював на заводі до весни 1945-го. Коли радянські війська зайняли Німеччину, батька заслали до Сибіру. Але його врятував футбол – у таборі один з місцевих начальників поважав футболістів. Допоміг батькові повернутися додому через півтора року ув’язнення. Незабаром тато перейшов на тренерську роботу. Його вихованці в складі «Карпат ставали володарями Кубка СРСР, Ростислав Поточняк був капітаном молодіжної збірної СРСР, – розповів «Чемпіону» Мирон Маркевич.

Який рахунок?

Українська Прем’єр-ліга. Результати матчів 22 туру: «Інгулець» – «Верес» – 0:0, «ЛНЗ Черкаси» – «Полісся» – 0:1, «Лівий берег» – «Олександрія» – 0:1, «Оболонь» – «Шахтар» – 0:2, «Рух Львів» – «Динамо» – 0:2, «Ворскла» – «Кривбас» – 0:1, «Карпати» – «Чорноморець» – 4:0, «Зоря» – «Колос» – 0:3.