Роман Максимюк восени 2022 року добровільно пішов захищати Батьківщину.
Тренер Вернидуб про зниклого на фронті ексгравця «Волині»: «Можливо, він знаходиться у ворожому полоні...»
Кілька тижнів тому футбольна громадскість України дізналася про зникнення на передовій колишнього гравця «Прикарпаття», «Динамо», «Дніпра», «Чорноморця», «Волині» та збірної України Романа Максимюка. Нині він є одним із тих, хто пропав безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини у районі Покровська Донецької області
Востаннє 50-річний Максимюк виходив на зв’язок більше двох місяців тому – 29 січня. Відтоді про його подальшу долю нічого не відомо…
Головний тренер «Кривбаса» Юрій Вернидуб в інтерв’ю ua-football розповів про зниклого безвісти Романа Максимюка, з яким він колись грав в одній команді.
– Якщо людина грала у свій час у київському «Динамо» та «Дніпрі» у Валерія Лобановського та Євгена Кучеревського, то такий факт говорить лише про те, що це був сильний футболіст, – каже Юрій Вернидуб. – Його головними якостями були дуже хороша швидкість, відмінна гра лівою ногою, дотепні передачі та удари по воротах. Максимюк ніколи не боявся боротьби, завжди йшов до кінця. У нього було чимало чеснот, які дозволяли йому грати у великих клубах. І не просто грати, а бути у кожній з команд лідером.
– Пам’ятаєте появу Романа Максимюка у вашій команді?
– Тонкощів його переходу до «Зеніту» не знаю. Я був тоді футболістом, тож про подібні речі ми не розмовляли. Проте добре пам’ятаю, що він приїхав в команду з Івано-Франківщини. Тоді я був дуже задоволений, що нас, українців, у команді стає все більше і більше. Крім нас з Максимюком у «Зеніті» тоді грали ще й Сергій Попов, Олександр Горшков, Геннадій Попович, Олександр Свистунов, Володимир Лебідь, потім був ще й Олександр Бабій.
– Доля була схильна до Максимюка у професіональному плані, а от у житті йому довелося пройти через багато випробувань. Війна стала одним із них…
– Можу висловити йому велику подяку, як воїну. Максимюк – дійсно смілива людина. Тим більше, що його ніхто не забирав до ЗСУ – він сам пішов на фронт, за покликанням свого серця. І воював на найгарячішій точці.
Його ніхто не забирав до ЗСУ – він сам пішов на фронт, за покликанням свого серця. І воював на найгарячішій точці.
Те, що він пропав безвісти, ще ні про що не говорить. Хочеться вірити, що він живий і з ним все добре. Так іноді буває на війні. Дай Боже, щоб так воно і було...
Роман Максимюк восени 2022 року добровільно пішов захищати Батьківщину. Зараз його доля наразі невідома…Фото – champion.com.ua.
Особисто я хочу підтримати родину Романа і закликати її продовжувати надіятись, що він живий і через певний час повернеться. Можливо, він знаходиться у ворожому полоні. Все може бути. Тяжко про це говорити… Проте це наше сучасне життя, і його слід сприймати таким, як воно є. путін розповідає, що начебто він хоче миру. Але насправді ніякого миру він не хоче. Єдине, що йому хочеться, так це бути імператором і просто знищувати українську націю, кожного з українців і українок. Так, як Гітлер знищував євреїв. Те, що відбувається нині в Україні, можна порівняти з тим, що відбувалось із цією нацією під час другої світової війни.
В’ячеслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, ua-football.
Читайте також: Ексфутболіст «Волині», а нині – воїн Роман Максимюк пропав безвісти на передовій під Покровськом.
