Курси НБУ $ 41.19 € 45.55
«У Кривому Розі в смерті на порозі дев’ятеро діток вистроїлись в ряд...», – біль поетеси з Волині

«Від вибухів здригнувся Кривий Ріг: убитих – дев'ятнадцять, дев'ять – діти».

Фото – ДСНС Дніпропетровщини.

«У Кривому Розі в смерті на порозі дев’ятеро діток вистроїлись в ряд...», – біль поетеси з Волині

Науковиця і письменниця з Луцька Олександра Гандзюк написала зворушливі слова про ракетний обстріл росіянами міста Кривий Ріг, внаслідок якого загинуло 19 мирних жителів, серед них – 9 діток, із 75 постраждалих – 37 поранених перебувають у лікарнях, 19 – у тяжкому стані, у тому числі 4 дітей (двоє дітей у Дніпрі у вкрай тяжкому стані)

По всій Україні 6 квітня буде оголошено День жалоби за жертвами удару рф по Кривому Рогу, що стався 4 квітня (у Кривому Розі на Дніпропетровщині оголошені дні жалоби 7, 8 та 9 квітня).

«У Кривому Розі в смерті на порозі...»

Олександра ГАНДЗЮК

У Кривому Розі в смерті на порозі

Дев'ятеро діток вистроїлись в ряд.

Їх вона вхопила, ковдрою накрила.

І уже ніколи не верне назад.

 

У Кривому Розі рідні у знемозі.

В розпачі зігнулись плечі матерів.

Похилились діти, як від вітру квіти,

Їм уже ніколи не побачить снів.

 

У Кривому Розі матері не в змозі

Ні синів ні доньок в смерті відібрать.

Тільки темна нічка їм запалить свічку,

Стане аж до ранку сльози освіщать.

 

У Кривому Розі в неприродній позі

Дев'ятеро діток ввечері лягли.

Вранці їм не встати, у дворі не гратись,

Іншої ніколи не зустріть весни...

* * *

Реклама Google

«Скажи, о Боже, в чім дитячий гріх?...». Фото – з фейсбук-сторінки Олександри ГАНДЗЮК.
«Скажи, о Боже, в чім дитячий гріх?...». Фото – з фейсбук-сторінки Олександри ГАНДЗЮК.

 «Скажи, о Боже, в чім дитячий гріх?...»

Олександра ГАНДЗЮК

Скажи, о Боже, в чім дитячий гріх?

Ще скільки лихо маємо терпіти?

Від вибухів здригнувся Кривий Ріг:

Убитих – дев'ятнадцять, дев'ять – діти.

 

Чим завинили у житті вони?

Лиш на майданчик вийшли погуляти.

Ніколи більше їм не бачить сни.

Умить осиротіли батько й мати.

 

Он на землі сидить така одна

І гладить руку похололу сина.

Хіба подумати могла вона,

Що смерть дитині обрубає крила?

 

Іще уранці разом з ним була,

Будила звично, щоб збирався в школу.

Тепер ковтає теплу кров трава,

З якої він не встане вже ніколи...

 

Та й інша мати, наче нежива,

На сина мертві поглядає очі.

«Ти моя лапочка», – із уст її луна.

«Ти моє серденько», – вона йому шепоче...

 

Іще одна загинула сама,

Над сином розпростерши руки-крила.

Але чи буде жити він, хто зна?

Сказати медицина ще безсила.

 

Спаси, о Боже милий, сохрани

Життя дорослим і безвинним дітям!

Згаси прокляте полум'я війни!

Дозволь у мирній Україні жити!

Читайте також: Відома лучанка відреагувала на ракетний обстріл Луцька віршем болю.

Telegram Channel