
«Звук тибетської чаші поєднується з нашим серцебиттям, розслабляє напружені місця в тілі, гармонізує…»
Зустрівши волинянку Катерину Магнету на вулиці, діти одразу запитують: «А коли ще буде свято?»
Тільки цьогоріч пані Катерина організувала і провела у Рожищі і Луцьку захопливі благодійні фотосесії з тюльпанами (ці квіти, до речі, її улюблені). Для родин військових вхід був вільний, решта гостей платили, тому такі заходи не лише подарували приємні емоції його учасникам, а й частково допомогли зібрати кошти на ремонт військових автомобілів та закупівлю коліс для техніки ЗСУ
А першим благодійним заходом для Катерини Магнети з початку повномасштабного вторгнення став восени 2022 року літературний вечір із відомою по «Новому телеканалу» телеведучою Світланою Рижук на підтримку ЗСУ у Рожищі. Тоді збирали гроші на волонтерський штаб «Ангар» та теплу білизну для військових. І після цього доброчинних ініціатив для допомоги Силам оборони з її ініціативи відбулося уже чимало…
Мене ж, як, і всіх, хто вперше зустрічає цю волонтерку, найперше привернула увагу її ніби індійська смуглява зовнішність.
– Коли я була в Індії, то відчувала, що начебто там народилася, – усміхається Катерина Магнета. – Я вивчала «Веди». Мені там багато що близьке. Із дитинства розумію, що я – душа в цьому тілі. І до мене ззовні прийшло підтвердження, що ми реінкарнуємося... Я бачила своє втілення і в Індії, і в Єгипті.
Виявляється, що волонтерка Катерина Магнета – ше й психологиня, звукотерапевтка, відомий в області спеціаліст із техніки альтернативної медицини Рейкі. Зацікавив цією технікою і навчив азів друг, а ступінь майстра-вчителя вона вже офіційно отримала в Києві.
– Є чимало прикладів, як практика Рейкі допомагає військовим, – розповідає пані Катерина. – Це працює, бо енергія наповнює людину, вона розслабляється, відчуває якийсь внутрішній спокій, гармонію. Тіло відновлюється швидше, рани загоюються… Коли близька мені людина була «на нулі», то просила, щоб я проводила йому сеанси Рейкі. Завдяки цьому він став більш сконцентрованим, робив виважені рішення, тому що, коли зі всіх сторін стріляють, – це, зрозуміло, великий стрес, можна зробити щось не те…
Катерина Магнета також практикує «дихання саторі», поширене в дзен-буддизмі. При цьому наголошує, що хоч багато років досліджує різні релігійні вчення і шукає там істину, але все ж є хрещеною православною християнкою. Її духовним наставником був відомий на Волині священнослужитель (нині покійний) Олег Ведмеденко, який допоміг їй зрозуміти, що суть християнства – це та сама глибока любов і… внутрішня тиша.
Моє волонтерське покликання: віддати частину себе за те, що наші захисники віддають себе і навіть своє життя, щоб я тут жила і працювала…
Тому пані Катерина у своїй роботі використовує арттерапію. І одним з її видів є звукотерапія, яка дуже допомагає військовим. Як приклад наводить практичні заняття працівників столичного центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна». Хоча і розповідає, що коли київські колеги-звукотерапевти проводили у Луцьку сеанси за допомогою плоских дзвонів, тибетських чаш та інших інструментів, то дехто з військових, хто пережив контузію, чуючи різкий звук, виходив із залу. Він у них викликав дискомфорт.
– Треба розуміти, що не всім це допомагає, і тут важливо не нашкодити, – наголошує моя співрозмовниця. – На тому заході я демонструвала роботу тибетських чаш… Приємно, що в результаті багато військових дякували після зустрічі, просили навіть записи моїх колег, щоб слухати для себе… Якщо ми чуємо заспокійливу музику, вона нам допомагає розслабитися. Коли ми відвідуємо рок-концерт, то це вже інший вид впливу звуку на людину. А звук тибетської чаші поєднується з нашим серцебиттям, розслабляє напружені місця в тілі, гармонізує. Буває, що на звукотерапію приходять чоловіки, яким важко розслабитися, але вже під час сеансу вони дуже швидко відключаються, засинають, потім говорять мені про те, що загалом покращилося самопочуття і сон…
У розмові знову повертаємось до нещодавньої благодійної фотосесії для діток військовослужбовців. Захід відбувався у Луцьку. У малечі викликали щирі емоції милі каченятка, курчатка, кролик…Учасники також власноруч робили магнітики. Катерина взяла туди ще й інструменти для звукотерапії, щоб дітлахи могли відчути цілющу силу звуку і вібрації. Каже, що малечі дуже сподобалось.
– Я дуже люблю діток, – продовжує волонтерка, – і хочеться, щоб у них були спогади про щасливе дитинство навіть під час війни, тому організовую благодійні заходи, зокрема дитяче свято «Світ радості», таких вже було чотири: три у Рожищі, одне – у Луцьку. І так приємно, коли діти мене зустрічають на вулиці і питають: «Коли буде ще свято?»
Катерина Магнета також працює з підлітками. Минулого року вона провела майже 60 психологічних тренінгів у Рожищенській громаді від Молодіжного центру міста Рожище. Як фаховий психолог, жінка зазначає, що це був чудовий досвід, а також радіє, що психологія стає все більш доступною і затребуваною.
…Знову повертаємося до теми волонтерства. Кажу, що зараз в суспільстві існує негативна думка, що «волонтери наживаються», і запитую свою співрозмовницю:
– То на чому нажилася волонтерка Катерина Магнета?
– Напевне, на емоціях, – усміхається моя співрозмовниця. – На цій енергетиці, яка йде із залу до мене і яку я дарую оточуючим. А щодо фінансової частини, то під час благодійних заходів зібрану готівку я відправляю одразу напряму і намагаюся на свої картки не збирати, а лиш на окремі рахунки військових, чи колег волонтерів, просто щоб розуміти, кільки коштів загалом ми зібрали… Адже моє волонтерське покликання: віддати частину себе за те, що наші захисники віддають себе і навіть своє життя, щоб я тут жила і працювала…
А щодо «наживання волонтерів» чи когось іншого, то у мене відповідь проста: «Все, що ми робимо за спиною у людей, ми робимо на очах у Бога».
Олена ЗУБ

«Я дуже люблю малечу, і хочу все зробити, щоб у неї були спогади про щасливе дитинство навіть під час війни».

Читайте також: «У сім’ї волинських військовослужбовців народилася донечка (Відео)».
