
Фізик-ядерник Роберт Оппенгеймер.
Кохані жінки «батька атомної бомби»
Якщо хтось і не знав фізика-ядерника Роберта Оппенгеймера, котрий увійшов в історію, як «батько атомної бомби», то в 2023 році увагу до цієї історичної особи привернув біографічний фільм Крістофера Нолана – «Оппенгеймер». Виконавець головної ролі – Кілліан Мерфі – отримав Оскара за найкращу чоловічу роль. Ось про його героя, а точніше – про особисте життя Оппенгеймера й піде мова
Найбільша трагедія в житті вченого
Історію Оппенгеймера неможливо уявити без Джин Тетлок. У фільмі Нолана її втілила чарівна Флоренс П’ю. Стосунки Тетлок та Оппенгеймера розпочалися у 1936 році. Тоді їй було 22, а йому – 32. Почуття були настільки сильними, що Оппенгеймер двічі освідчувався коханій. Обидва рази Тетлок відмовилася. Вочевидь, це була одна з найбільших трагедій у житті вченого.

Біографи зауважують, що на «Триніті» – перше у світі випробування атомної бомби – Оппенгеймера надихнула саме Тетлок. Він заявляв про свою безмежну відданість їй. Однак вона так і не дала шансу їм розділити «довго й щасливо» на двох. Кохання до Тетлок було для
Оппенгеймера не лише джерелом натхнення. Саме у цих стосунках частково формувалися його політичні та життєві погляди.
Роман Оппенгеймера та Тетлок завершився у 1939 році. Вчений зауважував, що бачив екскохану потім вкрай рідко. Водночас люди з їхнього оточення розповідали, що під час цих зустрічей Оппенгеймер і Тетлок залишалися «найближчими друзями та випадковими коханцями». Саме Оппенгеймер втішав Тетлок, коли її «накривали» приступи депресії.
Тетлок наклала на себе руки у 1944 році. У передсмертній записці вона зізналася, що хотіла жити, однак щось «наче паралізувало».

Кетрін не хотіла бути лише дружиною
У 1940 році Оппенгеймер одружився з жінкою на ім’я Кетрін. Шлях жінки до цього шлюбу такий. У 1934 році Кетрін стала цивільною дружиною сина багатого бізнесмена Джона Даллета-молодшого, який був згодом профспілковим організатором та членом Комуністичної партії Америки.
Пізніше вона також вступила в партію. В 1936-му Даллет записався в Інтернаціональну бригаду на боці іспанських республіканців і там загинув у бою в 1937 році, не дочекавшись приїзду дружини, яка також відправилася в Іспанію, але затрималася через невідкладну операцію. Його листи до Кетрін були опубліковані окремою книгою під назвою «Листи з Іспанії Джо Даллена, американського волонтера, своїй дружині».

У 1938 році Кетрін вийшла заміж за доктора медицини Річарда Стюарта Харрісона. Вона одержала ступінь бакалавра ботаніки у Пенсільванському університеті, отримала роботу в Каліфорнійському технологічному інституті і там познайомилася з фізиком Робертом Оппенгеймером.
Почуття були настільки сильними, що Оппенгеймер двічі освідчувався коханій.
Це було в 1939 році. Невдовзі почався роман. У 1940-му Кетрін завагітніла, розлучилася з Харрісоном і наступного дня зареєструвала свій шлюб з Оппенгеймером. Після весілля подружжя оселилося разом. Водночас Кетрін не хотіла бути лише дружиною: вона мала кар’єрні амбіції й прагнула реалізуватися як біологиня. 12 травня 1941 року в місті Пасадені (штат Каліфорнія) у подружжя народився син, якого назвали Пітером.
У 1943 році, коли Оппенгеймер очолив Манхеттенський проєкт, Кетрін переїхала разом із ним у Лос-Аламос. Вона брала участь в роботі проєкту – зокрема досліджувала шкідливий вплив радіації на людський організм. Після 1945 року Кетрін пристрастилася до алкоголю, пережила серію нещасних випадків, пов’язаних із падінням та автомобільними аваріями.
В 1947 – 1952 роках подружжя жило в Нью-Джерсі, потім переїхало на Кариби. У подружжя росло двоє дітей. Кітті, як її називали друзі, мала алкогольну залежність, погано готувала та любила розповідати вигадку, ніби її мати – далека родичка англійської королеви Вікторії. Вона кохала Оппенгеймера та лишалася з ним до останніх днів, навіть попри його подружню зраду. Під час слухання у «справі Оппенгеймера про безпеку», що якраз показано у фільмі Крістофера Нолана, Кетрін захищала свого чоловіка. Пара залишалася разом до смерті вченого у 1967 році.
Джерело: lifestyle.24tv.ua.
Марина ЛУГОВА.
Читайте також: «Михайло Савляк дивом вижив після падіння з 15-го поверху».
